Справа № 493/551/21
20 липня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
20.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду з адміністративною позовною заявою до Балтського відділення управління соціального захисту населення Подільської державної адміністрації в Балтському районі Одеської області про проведення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 22.04.2021 року по справі 493/551/21 вказану адміністративну справу передано до Одеського окружного адміністративного суду.
24.05.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа №493/551/21.
Ухвалою від 28.05.2021 року позов залишено без руху
Ухвалою від 22.06.2021 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків.
Згідно вимог ухвали позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення з даними позовними вимогами.
15.07.2021 року на виконання ухвали суду позивачем надано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтування вказаної вище заяви позивач зазначив, що він оскаржує відмову відповідача в донарахуванні та сплаті грошової допомоги до 5 травня та вказана відмова була оформлена у вигляді листа від 23.02.2021 року - з підстав чого шестимісяний строк звернення для подання позову на думку позивача не сплинув.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Згідно частини 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Зазначена норма КАС України встановлює, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду за загальним правилом починається від дня виникнення права особи на подання до суду адміністративного позову.
Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно ч. 4 ст. 17 прим. 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, з огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Дана позиція кореспондується відповідними висновками Верховного Суду, викладених в постанові від 06.02.2018 року у справі №607/7919/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд враховує висновки з цього приводу Верховного Суду, які викладені в його постановах.
Як вбачається зі змісту позову (який надано на виконання ухвали суду про залишення без руху) та заявлених в такому позові позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахуванні та виплаті позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дії щодо недоплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня в необхідному розмірі за 2020 рік - обраховується з 30 вересня 2020 року.
Суд зазначає, що вищезазначена грошова виплата є періодичним платежем, тому про порушення своїх прав позивач мав можливість дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується, ще протягом 2020 року.
Вказане повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.05.2019 у справі №815/3087/18 (адміністративне провадження №К/9901/64037/18), в якій Верховний Суд вирішував питання щодо строку звернення позивача до суду з позовом стосовно виплати йому грошової допомоги до 5 травня та дійшов висновку пропуску строку звернення позивача до суду у червні 2018 року стосовно виплат грошової допомоги до 5 травня за 2011-2016 роки, оскільки одноразова грошова допомога до 5 травня є щорічною виплатою, тому позивач повинен був дізнаватися про порушення своїх прав щороку при її отриманні в розмірі, меншому ніж передбачено законом.
Водночас, будучи обізнаним про порушення його прав стосовно виплати разової щорічної грошової допомоги в 2020 році не у повному обсязі, позивач у встановлений законодавством строк до суду не звернувся, доказів наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення ним до суду з цим позовом, суду не надав.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об'єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.
Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов'язано з їх реалізацією.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відтак з урахуванням вищенаведеного посилання позивача на те, що відлік часу повинен розпочатись з моменту оформлення відповідачем відмови є помилковими.
Суд зазначає, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеною частиною позовних вимог, із змісту уточненого позову наданого на усунення недоліків не вбачається, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на зазначені обставини суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив передбачений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду, для оскарження протиправності дій Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області щодо перерахунку та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
При цьому позивачем на виконання ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху не надано доказів поважності причин пропуску цього строку, а тому заява позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі №493/551/21 суд вважає як необґрунтоване, а тому таке задоволенню не підлягає, а адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ч.2.ст. 123 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області про визнання неправомірними дії відповідача в частині відмови в проведенні перерахунку та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, як інваліду війни 2 групи, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист» від 14.07.1999 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, як інваліду війни 2 групи, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист» від 14.07.1999 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням сплаченої суми за 2020-2021 роки - повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Е.А.Іванов