Справа № 420/12200/21
про залишення позовної заяви без руху
20 липня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Бойко О.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення, шляхом безспірного списання з відповідного казначейського рахунку 11790,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди , завданої прийняттям закону визнаного неконституційним ,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення, шляхом безспірного списання з відповідного казначейського рахунку 11790,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди , завданої прийняттям закону визнаного неконституційним.
Згідно з ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,171 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає наступне.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року статтю 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” було доповнено частиною четвертою такого змісту: “Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком”.
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” згадану вище норму права викладено в такій редакції: “Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, позивач вважає, що він, як учасник бойових дій, упродовж 2018-2019 років мав право згідно із ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а саме у 2018 р. -6865,00 грн, у 2019 р. 7485,00 грн., а всього за вказаний період мав отримати грошові кошти у розмірі 14350,00 грн. Отже з врахуванням виплаченої зазначеної разової грошової допомоги за 2018-2019 роки йому не доплачено 11790,00 грн.
Позивач пов'язує завдання йому матеріальної шкоди із нормами закону, які були визнані неконституційними та втратили чинність. При цьому він посилається на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р.
Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду починає свій відлік з наступного дня, коли норма закону була визнана неконституційною - з 28.02.2020. З урахуванням того, що позивач звернувся до суду тільки 15.07.2021 р. суд робить висновок, що позивач звернувся з позовом до суду з порушенням шестимісячного строку звернення.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд залишає позовну заяву без руху та вказує на необхідність надати заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням причин поважності його пропуску з відповідними доказами.
Керуючись ст.ст.123, 160, 161, 171 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала окремо не належить до оскарження.
Суддя О.Я. Бойко