Справа № 420/11889/21
19 липня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправно бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправно бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 18.09.2017 року, з врахуванням базового місяця для нарахування індексації -січня 2008 року; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити у повному обсязі ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 18.09.2017 року, з врахуванням базового місяця для нарахування індексації - січня 2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиплатою в повному обсязі позивачу в період з 01.01.2014 по 18.09.2017 року грошового забезпечення, зокрема невиплатою індексації грошового забезпечення, з врахуванням базового місяця для нарахування індексації - січня 2008 року.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно ст. 233 КзПП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В постанові від 11.02.2021 року по справі № 240/532/20 Верховний Суд зазначив, що відповідно до статей 3 і 221 КЗпП України в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності. За приписами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України справи, що виникають з трудових правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства. При цьому норми Цивільного кодексу України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257) та передбачають можливість установлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності (стаття 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність. Виходячи з цього, встановлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору. Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців. Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір. Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
В позовній заяві позивач вказує, що наказом від 31.08.2017 № 595 його звільнено з військової служби у запас та наказом від 18.09.2017 № 189 виключено зі списків особового складу.
Крім того, в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа № 815/730/18 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2016 року по 31.08.2017 року; зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 31.08.2017 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 року по справі № 815/730/18 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ; стягнуто з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 20873,26 грн.
В рішенні від 04.06.2018 року по справі № 815/730/18 судом встановлено, що відповідно до довідки № 7 від 18.01.2018 року про розміри індексації грошового забезпечення за 2014-2017 роки капітана 1 рангу ОСОБА_1 , позивачу за період січень 2014 року - вересень 2017 року нараховано 26228,81 грн. індексації грошового забезпечення, з яких виплачено 5355,55 грн., та до виплати належить - 20873,26 грн.
Тобто, щонайменше з довідки № 7 від 18.01.2018 року про розміри індексації грошового забезпечення за 2014-2017 роки та при розгляді справи № 815/730/18 позивачу, ОСОБА_1 , було відомо про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення.
Проте до суду з даною позовною заявою позивач звернувся лише 12.07.2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
При цьому, всупереч ч. 6 ст. 161 КАС України до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме надання заяви про поновлення строку звернення разом з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправно бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий відповідно до вимог ч. 1 п. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Левчук