Справа № 420/928/21
19 липня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А. розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №53625153 від 23.03.2017 року, про арешт майна боржника від 11.04.2017 року та постанову про арешт коштів боржника від 24.05.2019 року, в рамках виконавчого провадження №53625153.
Ухвалою суду від 10.03.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 01.07.2021 року адміністративний позов залишено без руху.
Згідно вимог ухвали позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви шляхом надання заяви, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в заяві (поданої до відкриття провадження у справі №420/928/21) про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 04.02.2021 року, які враховуючи висновки викладені у цій ухвалі судом визнаються неповажними
14.07.2021 року позивачем на виконання ухвали суду надано відповідні докази.
Так, позивач надав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зокрема зазначив, що він не отримував особисто жодного документа за якими він би міг, дізнатися про виконавчі провадження, оскільки в якості його адреси, відповідачем використовувалася невідома для нього адреса, а саме: АДРЕСА_1 .
Також позивач зазначив, що рекомендоване повідомлення про вручення, яке надано відповідачем та яке нібито свідчить про отримання позивачем постанови про відкриття провадження, не відповідають дійсності, оскільки на такому повідомлення відсутні підтвердження отримання вмісту листа саме позивачем, зокрема його особистий підпис та прізвище.
Водночас, позивач звертає увагу на те, що згідно виконавчого документу та супровідного листа вбачається, що адресою позивача вказано саме: АДРЕСА_1 , до якої він в свою чергу не має відношення.
Враховуючи все вищенаведене, суд зазначає, що дійсно з наданих документів неможливо остаточно встановити отримання саме позивачем (особисто) постанови про відкриття провадження від 23.03.2017 року ВП№53625153, будь-яких інших доказів щодо підтвердження отримання саме позивачем направлення в якому направлялась зазначена постанова матеріали справи не містять та відповідачем не надавалось.
Підсумовуючи вищевикладене суд вважає за необхідне поновити строк звернення ОСОБА_1 до суду з даними адміністративним позовом.
Відповідно до ч.14 ст.171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Враховуючи те, що позивачем усунуто недоліки зазначені в ухвалі від 01.07.2021 року, а також наведені норми КАС України, суд доходить висновку щодо необхідності продовження розгляду справи.
Водночас позивачем надано до суду клопотання про необхідність проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, з цього приводу зазначає таке.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Водночас, п.2 ч.6 ст.262 КАС України встановлено, що суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Одеський окружний адміністративний суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №420/928/21 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
З огляду на обставини справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд дійшов висновку, що дана справа є такою, що не потребує проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак, зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників сторін для надання пояснень, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.
Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 03.12.2020 року по справі №440/2722/20.
На підставі викладеного та керуючись ст., 248 КАС України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення розгляду справи в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Е.А. Іванов