справа № 380/6766/21
19 липня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Шпарика Н.Я. від 08 липня 2021 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в порядку, визначеному статтями 143, 252 КАС України у справі № 380/6766/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про зобов'язання вчинити дії,-
Позивачка - ОСОБА_1 (Позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту патрульної поліції України (Відповідач), в якому просить:
- розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);
- зобов'язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 11 листопада 2015 року по 31 грудня 2017 року;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року включно;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати понесені нею на отримання правничої допомоги у цій справі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) про зобов'язання вчинити дії задоволено повністю. Зобов'язано Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 11 листопада 2015 року по 31 грудня 2017 року. Зобов'язано Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року включно.
У позовній заяві позивачка зазначила, що орієнтований розмір судових витрат у цій справі становить 3000,00 грн., що включає витрати на отриману нею правничу допомогу. Повідомила, що відповідно до статті 139 КАС України докази остаточного розміру витрат, які вона понесла під час розгляду цієї справи будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
З огляду на викладене, суд у рішенні від 24 травня 2021 року зазначив, що питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу буде вирішуватися після надання позивачкою відповідних доказів.
08 липня 2021 року адвокат Шпарик Н.Я. подав через електронну адресу суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в порядку, визначеному статтями 143, 252 КАС України. Указана заява мотивована тим, що позивачка під час розгляду справи була змушена понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт. Зауважує, що позивачка здійснила оплату наданої їй правничої допомоги 07 липня 2021 року.
З огляду на викладене, просить суд:
- ухвалити додаткове рішення у справі № 380/6766/21 про стягнення витрат на правничу допомогу;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею під час розгляду справи № 380/6766/21 витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач щодо стягнення на користь позивачки 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу заперечив, з тих підстав, що позивачка не надала акту виконаних робіт, а також документально не підтвердила понесення нею витрат на професійну правничу допомогу. На думку відповідача, вказане свідчить про безпідставність та необґрунтованість вимоги про стягнення на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи заяву адвоката Шпарика Н.Я. від 08 липня 2021 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в порядку, визначеному статтями 143, 252 КАС України, суд виходить з наступного.
Особливості ухвалення додаткового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною першою цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Правове регулювання витрат на професійну правничу допомогу містить стаття 134 КАС України.
Так, частиною першою цієї статті визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частин другої-п'ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналіз наведених норм права вказує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Суд встановив, що 01 грудня 2020 року між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Шпариком Назаром Ярославовичем (Виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору відповідно до цього Договору Виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
Правничою допомогою в розумінні цього Договору є захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення з Департаменту патрульної поліції компенсації за роботу у нічний час та проведення індексації (пункт 1.2 Договору).
Загальна вартість Договору складає суму вартості наданих виконавцем послуг, що наводиться в Акті виконаних робіт. Правнича допомога, передбачена пунктом цього Договору оплачується Клієнтом Виконавцю у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень за годину надання правничої допомоги Клієнту Виконавцем за фактично виконану роботу та дії, попередньо погоджені між сторонами (пункт 3.1 Договору).
Гонорар сплачується Клієнтом в момент підписання Акту виконаних робіт або протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку (пункт 3.3 Договору).
Як слідує зі змісту Акта виконаних робіт від 06 липня 2021 року Виконавцем (адвокатом Шпариком Назаром Ярославовичем) в інтересах Замовника ( ОСОБА_1 ) згідно договору про надання правничої допомоги від 01 грудня 2020 року у повному обсязі виконано зобов'язання - надана правнича допомога:
1. Підготовка та подання адвокатського запиту - 0,5 год.;
2. Підготовка і подання адміністративного позову до Департаменту патрульної поліції про стягнення заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час та заборгованість по індексації грошового забезпечення - 2 год.;
3. Підготовка та подання відповіді на відзив у справі № 380/6766/21 - 0,5 год.
Правнича допомога, передбачена предметом Договору, оплачується Замовником Виконавцю в розмірі 1000,00 грн. за годину надання адвокатом правничої допомоги. Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між Замовником та Виконавцем, який надає правничу допомогу та становить 3000,00 (три тисячі гривень = 1000,00 грн./год. х 3 год.). Замовник визнає та приймає виконану роботу згідно Договору. Претензій щодо обсягу виконаної роботи сторони не мають.
Відповідно до квитанції № 5ММК-0А3К-ВА3Х-8В51 від 07 липня 2021 року ОСОБА_1 сплатила 3000,00 грн. на рахунок одержувача ОСОБА_2 , призначення платежу: за надання ОСОБА_1 правничої допомоги у справі № 380/6766/21 згідно договору від 01 грудня 2020 року.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України.
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, з аналізу статті 134 КАС України, випливає, що, крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в тому числі неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині п'ятій цієї статті. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Відповідно до частин дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, згідно з практикою якого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
За таких обставин суд зазначає, що ця адміністративна справа згідно положень статей 4, 12 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.
Так, предмет спору у цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Відшкодування витрат за оформлення адвокатського запиту до Департаменту патрульної поліції України суд вважає необґрунтованим з огляду на те, що в ордері на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1070086 від 07 квітня 2021 року чітко зазначено, що органом, у якому надається правова допомога, є Львівський окружний адміністративний суд.
Суд також враховує велику кількість справ з аналогічним предметом позову, поданим адвокатом Шпариком Назаром Ярославовичем до Львівського окружного адміністративного суду, шаблонний характер позовних заяв у цих справах, типовість обставин. Про наведене свідчать відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reestr.court.gov.ua), за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень Львівського окружного адміністративного суду з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що приведені у адміністративному позові позивачки.
Таким чином, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачкою судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 1000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 143, 252, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Заяву адвоката Шпарика Н.Я. від 08 липня 2021 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в порядку, визначеному статтями 143, 252 КАС України у справі № 380/6766/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про зобов'язання вчинити дії - задоволити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні заяви адвоката Шпарика Н.Я. від 08 липня 2021 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в порядку, визначеному статтями 143, 252 КАС України в частині стягнення на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повне додаткове рішення складено 19 липня 2021 року.
Суддя Клименко О.М.