справа № 380/9124/21
20 липня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача від 09 липня 2021 року про витребування доказів у справі № 380/9124/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернутися із поданням до територіального органу Державної казначейської служби України для повернення ОСОБА_1 помилково сплачених 26162,50 грн. на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості;
- стягнути з відповідача сплачену суму судового збору на користь позивача.
Ухвалою судді від 11 червня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
16 липня 2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання від 09 липня 2021 року про витребування доказів.
Указане клопотання мотивоване тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26 вересня 2020 року, внесені зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (Порядок). Так, згідно з підпунктами «в» і «г» пункту 15-2 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року). Особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Проте, позивачка не надала жодних доказів, визначених підпунктами «в» і «г» пункту 15-2 Порядку, чим порушила вимоги статей 75, 76 КАС України.
У зв'язку з викладеним просить суд витребувати у ОСОБА_1 належним чином засвідчений витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно) та дані про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, довідки з місць проживання (після 1992 року), а також документ щодо перебування у черзі на одержання житла, виданий органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Вирішуючи вказане клопотання відповідача, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому відповідно до частини 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з частиною 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд встановив, що всупереч вимогам статті 80 КАС України у клопотанні відповідач не зазначив обставини, які можуть підтвердити докази, про витребування яких він клопоче, або аргументи, які він може спростувати. Також у клопотанні не вказано про заходи, яких вжито для отримання доказів самостійно, не надано суду жодних доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів.
Крім цього, суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У той же час, частиною п'ятою цієї ж статті передбачено, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Проте у позовній заяві позивач не посилається на ті докази, які просить витребувати у нього відповідач, як на такі, що можуть підтвердити обставини, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав відповідачем. Відтак, в силу вимог частини 5 статті 77 КАС України суд позбавлений процесуальної можливості витребувати у позивача ті докази, про витребування яких просить відповідач.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про витребування доказів є необґрунтованим, а тому в його задоволенні належить відмовити.
Керуючись статтями 72, 79, 80, 205, 243, 248, 256, 287, 293, 294 КАС України, суд,-
В задоволенні клопотання відповідача від 09 липня 2021 року про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали складено 20 липня 2021 року.
Суддя Клименко О.М.