справа №380/1700/21
12 липня 2021 року зал судових засідань № 11
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Роздіна Ю.Н.,
представники сторін не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправною відмови і зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області код ЄДРПОУ 39769942, місцезнаходження: 79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4, в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову відповідача, оформлену наказом від 05.11.2020 №13-12012/16-20-СГ, у наданні позивачу дозволу на розробку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району;
- зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району.
Ухвалою від 15.02.2021 суд прийняв справу до провадження та відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 28.04.2021 суд витребував додаткові докази у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка, на яку позивач просить відповідача надати дозвіл на виготовлення проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства належить до земель запасу, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам. При цьому, підстави, покладені відповідачем в основу відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекта землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, не узгоджуються з положеннями частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), яка встановлює вичерпний перелік випадків, настання яких може зумовити такі наслідки.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що земельна ділянка, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо якої просить позивач, знаходиться в частині проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення інвентаризації земель'від 23.05.2012 №513. Зазначає, що включення у передбаченому законом порядку спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, виключає можливість відчуження вказаної земельної ділянки її розпорядником до завершення торгів, оскільки статті 135, 136 ЗК України прямо забороняють відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги.
Представник позивача подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що позивач раніше не отримувала земельної ділянки для ведення садівництва, а тому має право на отримання такої з земель державної або комунальної власності відповідно до статті 121 ЗК України.
Представник відповідача подала до суду додаткові пояснення, в яких зазначає про те, що 27.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 26.04.2021 №1423-ІХ, яким розділ Х Перехідні положення ЗК України доповнено пунктом 24. Відповідно до вимог вказаного Закону України відповідач більше не є розпорядником земельної ділянки, пропонованої для відведення позивачем. Тому відповідач вважає, що він не є належним відповідачем у цій справі в частині вимог про зобов'язання надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Позивач у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце його проведення. Проте, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
16.10.2020 позивач звернулася до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району.
Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.11.2020 №13-12012/16-20-СГ позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району. Відмова мотивована тим, що вказана земельна ділянка знаходиться в частині проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4622186200:06:000:0555 площею 0,12га), який включений до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги.
Не погоджуючись з наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.11.2020 №13-12012/16-20-СГ позивач звернулася з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною відмови відповідача, оформленої наказом від 05.11.2020 №13-12012/16-20-СГ, у наданні позивачу дозволу на розробку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району, суд зазначає таке.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та зазначеного Кодексу нормативно-правові акти.
Згідно із положеннями частини першої та другої статті 116 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 зазначеного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені вказаною статею.
Згідно з положеннями частини сьомої вказаної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекта землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у її наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
При цьому частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Разом з тим, у статті 134 ЗК України деталізується така підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки як невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів. Так, відповідно до частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною другою 134 ЗК України визначено випадки, коли земельні ділянки державної або комунальної власності не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
Відповідно до статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.
У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
У частині третій статті 136 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Аналіз положень статті 136 ЗК України свідчить про те, в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №806/3708/15, від 17.10.2019 у справі №823/1120/16, від 22.04.2020 у справі №823/1267/16, від 24.09.2020 у справі №805/3195/17-а, від 12.10.2020 у справі №815/203/17.
Відповідно до частини третьої статті 135 ЗК України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, як розпорядник земель сільськогосподарського призначення державної власності є організатором земельних торгів та відповідно до вимог чинного законодавства наділений повноваженнями визначати перелік земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставляються на земельні торги.
Суд встановив, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекта землеустрою було те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, яку виявила бажання отримати для ведення особистого селянського господарства позивач, внесена до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги.
На підтвердження належності вказаної земельної ділянки до проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву, який включений до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги відповідачем, останній надав суду копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.12.2019 №13-10141/16-19-СГ. Вказаним наказом затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які будуть продані на земельних торгах Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 4622186200:06:000:0413 орієнтовною площею 22,1270 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Суд не бере до уваги вказаний наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.12.2019 №13-10141/16-19-СГ, оскільки ним включено до передіку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги, іншу земельну ділянку (4622186200:06:000:0413), а не земельну ділянку, на яку позивач просить надати дозвіл на розробку проекта землеустрою (кадастровий номер 4622186200:06:000:0555).
Ухвалою від 28.04.2021 суд витребував від відповідача належним чином засвідчені копії документів щодо включення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га до зареєстрованого в ДЗК масиву, який включений до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги, а також документів, які стали для цього підставою.
На виконання вимог вказаної ухвали суду відповідач надав акт про відсутність документа від 09.06.2021, в якому зазначено про те, що «у відділі ринку та оцінки земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області відсутні документи щодо включення в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах у формі аукціону земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 до зареєстрованого в ДЗК масиву, який включений до Переліку».
Таким чином, докази належності земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га до зареєстрованого в ДЗК масиву, який включений до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги, у відповідача відсутні.
З таких підстав, суд дійшов висновку, що наказ відповідача від 05.11.2020 №13-12012/16-20-СГ, яким позивачу відмовлено у наданні позивачу дозволу на розробку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району, прийнятий без достатніх правових підстав.
Тому суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.11.2020 №13-12012/16-20-СГ про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району.
Щодо позовної вимоги про зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району, суд зазначає таке.
27.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 26.04.2021 №1423-ІХ, яким розділ Х Перехідні положення ЗК України доповнено пунктом 24 такого змісту: З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що він не є належним відповідачем у цьому спорі в частині позовних вимог про зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки на момент звернення позивача до відповідача з клопотанням від 16.10.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району, вирішення вказаного питання належало до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
Відтак, саме на відповідача покладено обов'язок розглянути клопотання позивача 16.10.2020 про надання дозволу на розробку проекта землеустрою та прийняте відповідне рішення.
Суд зазначає, що позивач не зверталася з клопотанням про надання дозволу на розробку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 до органів місцевого самоврядування, а тому відсутні підстави для залучення їх співвідповідачами до участі у справі.
Водночас, суд звертає увагу на те, що він не праві втручатися у дискреційні повноваження відповідача та давати йому вказівки щодо зобов'язання надати позивачу дозвіл на розробку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району. Тому в задоволенні вказаної позовної вимоги необхідно відмовити.
Керуючись частиною 2 статті 9 КАС України, з метою ефективного повноваження порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 16.10.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району та прийняте відповідне рішення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статі 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00грн, сплачений відповідно до квитанції №0Н02-ХК7Х-НЕОН-4СНХ від 08.02.2021.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.11.2020 №13-12012/16-20-СГ про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 16.10.2020 про надання дозволу на розробку проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:06:000:0555 орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району та прийняте відповідне рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області код ЄДРПОУ 39769942, місцезнаходження: 79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім)грн 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 19 липня 2021 року.
Суддя А.Г. Гулик