Іменем України
20 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2601/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії,
19.05.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених вимог просить:
- визнати бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача за довідкою УФЗБО ГУНП в Луганській області від 12.09.2018 № 819/111/22-2018 з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням протиправною;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії позивача, згідно додатково наданого оригіналу документу для перерахунку пенсії - довідки УФЗБО ГУНП в Луганській області від 12.09.2018 № 819/111/22-2018, якою підтверджується проведення виплати індексації грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням зі служби в поліції, у розмірі 3657,91 грн та виплатити різницю в пенсії з 07.05.2020 (за минулий час не більш як за 12 місяців з дня звернення до відповідача із заявою).
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку відповідача у та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 16.07.2018, як працівник Національної поліції України.
Не погодившись із розміром призначених пенсійних виплат, з метою захисту порушених прав на пенсійні виплати, позивач звернувся до відповідача із заявою від 07.05.2021 про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням нарахованих та фактично отриманих сум, які не увійшли у розрахунок пенсії, зокрема, індексації грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням у загальному розмірі 3567,91 грн, а саме: листопад 2017 року - 373,85 грн; грудень 2017 року - 458,12 грн; січень 2018 року - 232,26 грн; лютий 2018 року - 458,12 грн; березень, квітень, травень, червень 2018 року - 533,89 грн (за кожний місяць).
Позивач для здійснення перерахунку призначеної пенсії надав відповідачу додатковий оригінал документу, а саме: довідку УФЗБО Головного управління Національної поліції в Луганській області від 12.09.2018 № 819/111/22-2018. У вищезазначеній довідці, вказаний розмір індексації грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням зі служби в поліції, зокрема, 3567,91 грн, який не увійшов в розрахунок призначеної позивачу пенсії.
Згідно рішення про відмову в перерахунку пенсії від 14.05.2021 за № 60, відповідач, розглянувши заяву позивача, відмовив у перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням у складі грошового забезпечення позивача індексації грошового забезпечення, у зв'язку з тим, що додаткові види грошового забезпечення, які враховуються при призначенні (перерахунку) пенсій, визначаються виключно законами України, а встановлений у Законі перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, Конституційний суд України визнав вичерпним, тому на думку відповідача, відсутні підстави для врахування індексації у склад грошового забезпечення для обчислення пенсії.
На підставі викладеного, рішенням 14.05.2021 за № 60, позивачу відмовив у перерахунку пенсії за довідкою УФЗБО Головного управління Національної поліції в Луганській області від 12.09.2018 № 819/111/22-2018 щодо сум індексації грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням.
24.06.2021 до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшов відзив на позов (арк. спр. 62-63) в якому відповідач заперечує проти позову та зазначає наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі-Закон № 2262) по лінії Національної поліції України.
Подання документів для призначення (перерахунку) пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється в порядку визначеному статтею 49 цього закону та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007.
Відповідно до цього законодавства заява про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» подається до головних управлінь Пенсійного фонду через уповноважені структурні підрозділи.
При виникненні підстав для проведення перерахунку такої категорії пенсій всі документи до органів Пенсійного фонду також надаються саме цими уповноваженими структурними підрозділами.
Відносно позивача подання про призначення пенсії, грошовий атестат та довідки про додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії подавались структурним підрозділом Національної поліції України.
Так, з поданням про призначення пенсії від 26.07.2018 до головного управління була надана довідка про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії, яка видана Головним управлінням Національної поліції в Луганській області № 417/111/22-2018 від 19.07.2018. Інформації про розмір індексації ця довідка не містила.
Просить суд відмовити у задоволені позову повністю.
Ухвалою суду від 24.05.2021 позов залишено без руху (арк. спр. 24-27).
Ухвалою суду від 31.05.2021 відкрито провадження у справі, визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 39-41).
Ухвалою суду від 18.06.2021 ухвалено подальший розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 48).
Позивач та представник відповідача у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представник відповідача просив розглядати справу без його участі.
Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).
З огляду на положення статті 205 КАС України справу розглянуто за відсутності сторін у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію за вислугу років по лінії Національної поліції, що підтверджено матеріалами справи (арк. спр. 11-14, 16, 17), 07.05.2021 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії довільної форми (арк. спр. 19) долучивши документи вказані в додатку до заяви.
Згідно з довідкою від 12.09.2018 № 819/111/22-2018 позивачу за період з листопада 2017 року по червень 2018 року проведено індексацію грошового забезпечення на суму 3657,91 грн (арк. спр. 21, 57 зв.б.).
Рішенням № 60 ( ОСОБА_1 ) від 14.05.2021 відповідачем відмовлено позивачу в перерахунку пенсії оскільки відсутні законні підстави для врахування сум індексації до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія (арк. спр. 22, 58).
Вважаючи, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок призначеної пенсії з врахуванням у складі грошового забезпечення за 24 місяці перед призначенням пенсії індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 102 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в мірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в мірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон №2262, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Частиною п'ятою статті 94 Закону № 580-VIII передбачено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення поліцейських, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 94 Закону № 580-VIII містить бланкетну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2262-ХІІ.
Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 18.04.2019 у справі №286/766/17, які обов'язкові для врахування судом відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
Статтею 6 Закону №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно зі статтею 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Суд зазначає, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 у справі №638/9697/17 відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 та 13 березня 2019 року у справах №522/11262/16-а та №522/7855/17 відповідно та сформулював наступний правовий висновок.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262 та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 30.09.2019 у справі №750/9785/16-а), від 20.11.2019 у справі №522/11257/16-а та від 17.05.2021 у справі №552/4951/17.
Враховуючи наведені обставини та норми законодавства, які їх регулюють, суд дійшов висновку щодо наявності права позивача на включення сум індексації до складу грошового забезпечення, з якого обчислено йому пенсію.
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Аналіз вказаної норми свідчить про те, що перерахунок відбувається лише при наявності такого права.
Оскільки суд дійшов висновку про те, що індексація має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку пенсії, у зв'язку з цим позивач має право на перерахунок пенсії з урахування суми індексації грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням.
Суд звертає увагу, що стаття 63 Закону № 2262 не містить в собі безальтернативної підстави для перерахунку пенсії, навпаки в ній визначені такі підстави, як подача додаткових документів самим пенсіонером на час перерахунку, а також у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Таким чином, оскільки Закон №2262 чітко вказує на те, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку, отже пенсіонер має право самостійно звернутись до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії та надати додаткові документами.
Правовий висновок щодо того, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ, зроблено Верховним Судом України у постанові від 22.04.2014 у справі № 21-484а13.
Суд зауважує, що законодавчо не встановлено, які саме додаткові документи повинен надати пенсіонер. У зв'язку з цим довідка про виплату індексації, видана Головним управлінням Національної поліції в Луганській області від 12.09.2018 № 819/111/22-2018, є належним документом, що підтверджує право позивача на перерахунок пенсії.
Посилання відповідача на те, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення з якого сплачено єдиний внесок суд вважає безпідставним та зазначає.
Платниками єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) є роботодавці: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу" (стаття 4).
Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина п'ята статті 8).
Відповідно до статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. (частина перша, друга та п'ята).
Відповідно до пункту 3 розділу I Загальні положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260) грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 1 розділу II Грошове забезпечення Порядку № 260 оклади за спеціальними званнями поліцейським виплачуються в розмірах згідно з додатком 1 до постанови № 988, крім курсантів ЗВО, прийнятих на навчання, з числа цивільної молоді.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Аналіз наведеного законодавства свідчить про те, що на суми виплат індексації грошового забезпечення єдиний внесок не нараховується.
Також суд зазначає, що статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене суд вважає, що мають місце правові підстави для перерахунку пенсії позивачу, зокрема, при розрахунку розміру пенсії із сум грошового забезпечення, що нараховувалося позивачу, до такого грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, має бути включено індексацію.
Таким чином, оскільки позивачем надано додатково довідку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 12.09.2018 №819/111/22-2018, яка є підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії, разом з заявою про перерахунок пенсії, яка надійшла до відповідача 07.05.2021, перерахунок у відповідності до вимог частини другої статті 63 Закону № 2262 має бути проведено за минулий час, але не більше як за 12 місяців з дня подання додаткових документів, тобто з 07.05.2020.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17, в якій зазначено: «Вирішуючи питання, з якого часу має бути здійснений такий перерахунок колегія суддів враховує, що у своєму позові ОСОБА_2 не визначав конкретну дату, з якої він просить його здійснити, у зв'язку з чим суд вважає, що оскільки, як встановлено судами, позивач перебуває на обліку в Головному УПФ з 26 квітня 2016 року, а із заявою про перерахунок пенсії, до якої додав нові довідки звернувся 22 лютого 2017 року (тобто в межах 12 місяців), такий перерахунок має бути здійснений з дня призначення пенсії, що не суперечить частині другій статті 63 Закону № 2262-ХІІ».
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення № 60 ( ОСОБА_1 ) від 14.05.2021 про відмову у перерахунку пенсії з включенням до грошового забезпечення для її розрахунку індексації, тому суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушеного права позивача обрати належний спосіб захисту з виходом за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного правління Пенсійного фонду України в Луганській області № 60 (Тищенко С.В.) від 14.05.2021 про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити призначену пенсію зарахувавши індексацію грошового забезпечення на підставі довідки про індексацію від 12.09.2018 №819/111/22-2018, виданої Головним управлінням Національної поліції в Луганській області, з урахуванням виплачених сум, з 07.05.2020.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, ідентифікаційний код 21782461) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 60 (Тищенко С.В.) від 14.05.2021 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 07.05.2020 з урахуванням індексації грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 12.09.2018 № 819/111/22-2018, виданої Головним управлінням Національної поліції в Луганській області, та виплатити заборгованість з урахуванням раніше сплачених сум.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива