14 липня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5579/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого - судді Хилько Л.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бабіч О.В.,
представника позивача - Самаріна А.С.,
представників відповідача - Данілова C.O., Савицької Т.І.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС-ТРЕЙД" (далі по тексту - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (також - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.10.2020 №0026035203, яким товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20 739 626 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 16 591 701 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4 147 925 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом порушено порядок проведення камеральних перевірок, предметом якої може бути лише встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірка правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірка правильності складення розрахунків за податковими платежами(арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Водночас, відповідачем фактично було здійснено камеральну перевірку у зв'язку з висновком щодо несвоєчасної реєстрації в ЕРПН/РК податкових накладних від контрагента-постачальника ПМП "ФІРМА-ВІТ" (код ЄДРПОУ 22212731), які виписані 16.07.2020 та зареєстровані 19.08.2020. Право на податковий кредит у позивача від вказаного контрагента-постачальника виникло за правилом "першої події" в липні 2020, на підставі податкових накладних, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних. Отже, за таких обставин, жодних порушень при відображенні податкового кредиту в декларації з ПДВ за липень 2020 позивачем не було допущено. Разом із тим, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України. Однак, цього зроблено не було, що призвело до передчасних висновків про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ в липні 2020.
Представник відповідача у поданому суду відзиві позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, обґрунтовуючи це тим, що за результатами камеральної перевірки було встановлено завищення податкового кредиту на суму ПДВ 16 591 701 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2020 на 16 591 701 грн.. На підставі встановлених порушень складено акту від 18.09.2020 № 1724/11-28-52-03-24/1/42353584, заперечення на яких до управління не надходило. За результатами розгляду матеріалів перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення на загальну суму 20 739 626 грн.. Таким чином, представник просив у задоволенні позову відмовити (т.1 а.с.116-117).
23.03.2021 представником позивача подано заяву про заміну підстав позову, згідно до змісту якої зазначено, що позивачем отримано акт камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення одночасно, що позбавило позивача можливості подати будь-які пояснення та/або заперечення стосовно встановлених такою перевіркою обставин, що виключає можливість прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення із врахуванням всіх обставин справи, в тому числі тих, які можуть спростувати висновки проведеної перевірки (т.1 а.с.155-160).
Представник відповідача подав відзив на таку заяву, в якому пояснив суду, що акт камеральної перевірки відповідно до поштового відправлення відділення зв'язку було надіслано позивачу поштою 18.09.2020 та вручено останньому 21.09.2020. Податкове повідомлення-рішення направлено поштою 08.10.2020, однак відправлення повернулось до податкового органу за закінченням терміну зберігання 26.11.2020 (т.1 а.с.175-176).
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ТОВ "ВБС-ТРЕЙД" 03.08.2018 зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Відповідач є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому повноваження.
Судом встановлено, що посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданих ТОВ "ВБС-ТРЕЙД" за липень 2020.
За результатами перевірки складено акт № 1724/11-28-52-03-24/1/42353584 від 18.09.2020, згідно висновків якого на порушення п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ "ВБС-ТРЕЙД" занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.17 - ряд.9 декларації) (р.18) на 16 591 701 грн., що підлягає сплаті до бюджету. Тому, за результатами перевірки ТОВ "ВБС-ТРЕЙД" було збільшено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.17 - ряд.9 декларації) (р.18) на 16 591 701 грн. (т.1 а.с.184-189).
Камеральною перевіркою встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту за липень 2020 суму ПДВ в розмірі 16 591 701 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від контрагента-постачальника ПМП "ФІРМА "ВІТ" (ЄДРПОУ 22212731) з датою складання 16.07.2020 та датою реєстрації 19.08.2020 (граничний термін реєстрації податкових накладних в ЄРПН 15.08.2020), внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму ПДВ 16 591 701 грн..
Акт камеральної перевірки було направлено позивачу засобами поштового зв'язку 18.09.2020 та вручено останньому 21.09.2020 (т.1 а.с.191).
На підставі акту відповідачем 08.10.2020 винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0026035203, яким позивачу за порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201, п. 200.2 ст. 200 та п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 20 739 626 грн., в т.ч.: 16 591 701 грн. - за податковим зобов'язанням, 4 147 925 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.190, 192).
Податкове повідомлення-рішення також було направлено позивачу засобами поштового зв'язку та повернуто до податкового органу без вручення за закінченням терміну зберігання (т.1 а.с.193-194).
01.12.2020 представник позивача направив на адресу КУ ГУ ДФС у Кіровоградській області письмовий запит, в якому просив видати нарочним акт перевірки та податкові повідомлення-рішення щодо ТОВ "ВБС-ТРЕЙД", які направлялись поштою проте не були вручені (т.1 а.с.195-196).
01.12.2020 представнику позивача було надано копії: акту № 1724/11-28-52-03-24/1/42353584 від 18.09.2020, податкового повідомлення-рішення №0026035203 від 08.10.2020, а також розрахунку суми штрафних санкції (т.1 а.с.197).
17.12.2020 позивач за допомогою системи "Електронний суд" звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0026035203 від 08.10.2020.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України в редакції, чинній на момент проведення перевірки) та який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивач посилається на порушення контролюючим органом порядку проведення камеральної перевірки, а також винесення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно до пп.21.1.1, 21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до ст.62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Глава 8 розділу ІІ Податкового кодексу України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Таким чином, податковому органу надано право проведення перевірок своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в межах камеральних перевірок.
Таке право надано починаючи з 01.01.2017, у зв'язку з внесеними змінами до ПК України.
Відповідно до пунктів 76.1, 76.2, 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно із п. 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Статтею 42 ПК України встановлено вимоги щодо порядку листування платників податків та контролюючих органів.
Відповідно пп.42.1, 42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з абз.6 п. 42.4 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Згідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до пп.58.1, 58.3 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт зокрема заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно до вимог пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Як встановлено судом, за результатами камеральної перевірки було складено акт № 1724/11-28-52-03-24/1/42353584 від 18.09.2020 у двох примірниках, який після реєстрації у контролюючому органі надісланий 18.09.2020 для підписання позивачу, як того вимагає п.86.2 ст.86 ПК України. Вказаний акт 18.09.2021 був надісланий у порядку, визначеному ст.42 ПК України, за податковою адресою позивача та його зареєстрованим місцезнаходженням (вул. Соборна, 17, м. Кропивницький), що не заперечується, та який вручений уповноваженій особі за довіреністю 21.09.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.39-40, 191).
Заперечення на акт перевірки до відповідача не надходили, тож 08.10.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення №0026035203 про визначення грошових зобов'язань з ПДВ (т.1 а.с.192).
Дане податкове повідомлення-рішення 08.10.2020 надіслане у порядку, визначеному ст. 42 ПК України, за податковою адресою позивача та його зареєстрованим місцезнаходженням (вул. Соборна, 17, м. Кропивницький), що не заперечується, однак поштове відправлення повернулось до відповідача 26.11.2020 без вручення по закінченню терміну зберігання (т.1 а.с.193-194).
Отже, порушень порядку і строку надіслання акту камеральної перевірки і прийняття податкового повідомлення-рішення, передбачених вимогами пп.86.2, 86.7, 86.8 ст.86 ПК України, не встановлено.
Представник позивача заперечив факт отримання позивачем акту камеральної перевірки, а також зазначив, що такий акт та спірне податкове повідомлення-рішення отримав в один день 01.12.2020, що позбавило позивача можливості подати пояснення та/або заперечення стосовно встановлених такою перевіркою обставин, що виключає прийняття податкового повідомлення-рішення.
Разом із тим, на етапі оформлення результатів камеральної перевірки в обов'язки контролюючого органу входить вручення під розписку або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення акту перевірки платнику для його підписання, що має бути вчинено протягом трьох робочих днів після реєстрації цього акту. Податкове повідомлення-рішення приймається протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень платника податків до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень. Обов'язку встановлювати особу, яка від імені платника податків отримала рекомендований лист, яким направлявся акт перевірки, чи перевіряти її повноваження, посадові особи контролюючого органу перед прийняттям податкового повідомлення-рішення не мають. Перевірка документів, що посвідчують особу, яка одержує поштове відправлення, і підтверджують її повноваження як службової особи, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників органу поштового зв'язку.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 затверджено "Правила надання послуг поштового зв'язку", відповідно до пункту 2 яких повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Згідно п. 62 цих Правил, у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Таким чином, допустимим доказом вручення поштового відправлення є примірник відповідного повідомлення про вручення такого відправлення. При цьому, жодна норма податкового законодавства не зобов'язує податковий орган здійснювати заходи для з'ясування хто прийняв поштове відправлення та/або причини його невручення, чи для вжиття додаткових заходів щодо вручення відправлення (як-то електронні засоби зв'язку, кур'єрська доставка і т.д.).
Крім того, добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Щодо змісту виявлених порушень, то суд зазначає, що порядок формування податкового кредиту наведений у статті 198 ПК України.
Згідно пп.198.1,198.2,198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Згідно з абз.1, 2, 23, 24 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
На момент проведення камеральної перевірки не було виявлено розбіжностей даних податкових декларацій та даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо сум податку на додану вартість, а підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки щодо позивача як покупця товару були відсутні.
Як вбачається з акту, в ході камеральної перевірки встановлено, що позивачем було включено до складу податкового кредиту за липень 2020 (шляхом подання 27.08.2020 уточнюючого розрахунку) суми ПДВ в розмірі 16 591 701,00 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від контрагента-постачальника ПМП "ФІРМА "ВІТ" (код ЄДРПОУ 22212731), та які були складені 16.07.2020, однак зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 19.08.2020 (граничний термін реєстрації даних податкових накладних 15.08.2020). Таким чином, суд погоджується з відповідачем, що позивач не мав права включати ці суми ПДВ до податкового кредиту за липень 2020, коли податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, завишення податкового кредиту призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2020, яка відповідно до положення п.200.2 ст.200 ПК України підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 08.10.2020 № 0026035203 прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством.
Посилання представника позивача на правові висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 15.01.2019 у справі № 826/3576/15. від 28.09.2020 у справі № 520/2305/19, від 15.01.2021 у справі № 824/563/19-а суд також не приймає, оскільки вони сформульовані щодо правовідносин, які виникли коли податкове повідомлення-рішення приймалося контролюючим органом одночасно із складенням акту камеральної перевірки, тобто з порушенням порядку і строку, передбачених пп. 86.7 та 86.8 ст. 86 ПК України. В даному випадку, порушень порядку і строку надсилання акту камеральної перевірки, а також прийняття податкового повідомлення-рішення у діях посадових осіб відповідачем не встановлено. Крім того, представник помилково ототожнює дату одночасного отримання з датою одночасного прийняття.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Щодо розподілу судовий витрат у справі, то оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, підстави для стягнення на його користь сплаченого судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст.6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.07.2021.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько