20 липня 2021 року № 320/5542/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Файчак В.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліком ЛВ" про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліком ЛВ", в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІКОМ ЛВ» (код ЄДРПОУ 30889103) а саме: будівлі виробничого корпусу за адресою: Київська область, місто Обухів, вул. Київська 127/1, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію виробничого корпусу вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 05.03.2021 № 53.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІКОМ ЛВ» (код ЄДРПОУ 30889103), за адресою: за адресою: Київська область, місто Обухів, вул. Київська 127/1, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Разом з тим, судом запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліком ЛВ" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що підприємством було проведено ряд заходів для усунення виявлених під час перевірки порушень та таку перевірку проведено позивачем, за наслідками якої складено Акт, згідно якого відповідачем усунуто всі порушення. Відтак, просить суд відмовити у задоволенні вимог даного позову.
Позивачем було подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, що свідчать про усунення відповідачем всіх порушень.
Відповідь на відзив до Київського окружного адміністративного суду не надходила.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі наказу від 10.02.2021 №144 та посвідчення на проведення перевірки від 10.02.2021 №867 посадовою особою позивача у період з 02.03.2021 по 05.03.2021 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого складено відповідний акт від 05.03.2021 № 53.
Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення ТОВ "Геліком ЛВ" законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки всього 20 пунктів, а саме:
1) правила пожежної безпеки в Україні № 1417 пункт 3.11 глави ІІІ розділу V - наявні пожежні щити не укомплектовано: вогнегасниками - 3 шт., ящиком з піском - 1 шт., протипожежним покривалом - 1 шт., багром або ломом та гаком - 2 шт., лопатами - 2 шт., сокирами - 2 шт.; ризик настання негативних наслідків - пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" зазначило, що «виконано»;
2) правила пожежної безпеки в Україні № 1417 пункт 3.12 глави ІІІ розділу V - на пожежних щитах не вказані порядкові номера та номера телефону виклику пожежно- рятувальних підрозділів; ризик настання негативних наслідків - пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
3) правила пожежної безпеки в Україні № 1417 пункт 2.27, 2.37, глава 2 розділ ІІІ - двері евакуаційних виходів не обладнано пристроєм для відкривання їх без ключа з середини будівлі. ДБН В.1.1-7-2016 (пункт 7.2.10); ризик настання негативних наслідків надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
4) правила пожежної безпеки в Україні № 1417 пункт 1.12, глави 1 розділ ІV - не надано акт прихованих робіт електромережі за підвісної; ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
5) правила пожежної безпеки в Україні № 1417 пункт 2.27, глава ІІІ розділ ІІ - двері на шляху евакуації відкриваються не в напрямку виходу з будівлі, (відповідно до ДБН в. 1.1-7-2016 (пункт 7.2.9); ризик настання негативних наслідків - пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
6) правила пожежної безпеки в Україні, № 1417 пункт 1,16, глава І, розділ ІV - електрощітки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами та не вказані значення номінального струму апарата захисту (плавкої вставки); ризик настання негативних наслідків - пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
7) правила пожежної безпеки в Україні № 1417 пункт 2.31, 2.32, глава ІІ розділ ІІІ - коридори, проходи та інші шляхи евакуації не обладнано евакуаційним освітленням; ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
8) правила пожежної безпеки в Україні № 1417,пункт 3.10 глава ІІІ, розділу V - переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
9) правила пожежної безпеки в Україні № 1417,пункт 2.3 розділ ІІІ пункт 22 розділу ІІ - підсобні приміщення не відокремлені від виробничого приміщення протипожежними перешкодами 2-го типу, (відповідно до ДБНВ.2.2-28- 2010 пункт 7.9, 7.10, ДБН В. 1,1-7-2016, таб. 2 таб. 3); ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
10) правила пожежної безпеки в Україні № 1417,пункт 2.3, глава 2, розділ ІІІ - ущільнення протипожежних воріт цеху дробильні та виробничими приміщеннями відсутнє, (Згідно ДБН в.1.1-7-2016 (пункт 6.29); ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
11) правила пожежної безпеки в Україні № 1417,підпункт 2 пункт 2.2 глава ІІ розділ 5 - пожежні кран - комплекти не відповідають вимогам та нормам згідно правил пожежної безпеки (відсутні пожежні стволи); ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
12) правила пожежної безпеки в Україні № 1417 підпункт 8 пункт 2.2 глава ІІ розділ V - пожежні кран - комплекти використовуються без присвоєння їм порядкового номера та номера телефону виклику пожежно - рятувальних підрозділів; ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
13) правила пожежної безпеки в Україні № 1417, пункт 2.37 глава 2 розділ III - на шляхах евакуації з виробничого приміщення розміщено пороги висотою вищою за 5 см (відповідно до ДБН В 1.1.7- 2016 (пункт 7.3.8); ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
14) правила пожежної безпеки в Україні № 1417, пункт 1,16 розділу ІV - розподільчі електрощити не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними надписами); ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
15) правила пожежної безпеки в Україні № 1417, пункт 2.23, глава ІІ, розділ ІІІ евакуаційні виходи на шляхах евакуації будівлі в просвіті ширина менше 0.8 метра та висота 2 м. (відповідно до ДБН В 1.1.-7- 2016 (пункт 7.2.7); ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
16) правила пожежної безпеки в Україні № 1417, пункт 2.3, глава ІІ розділ ІІІ- повітропроводи, систем вентиляції не виконано з межею вогнестійкості не менше ніж 0.5 год., відповідно до пункту 7.11.9 дод. ІІІ, таб ІІІ 1 ДБН В. 2.5-67:2013; ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
17) правила пожежної безпеки в Україні № 1417 пункт 1.1, 1.18 глави 1 розділу ІV - дозволяється користування пошкодженими розетками; ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано»;
18) правила пожежної безпеки в Україні № 1417,підпункт 7 пункт 9.1., глава 9, розділ VІ - у складських приміщеннях з використанням безстелажного (штабельного) зберігання товарів не забезпечено ширину проходів між штабелями не менше ніж 1 м.; ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано».
19) Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2002р. №1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту» - працюючий персонал забезпечити індивідуальними засобами відповідно до встановлених норм; ризик настання негативних наслідків - надзвичайна ситуація, пожежа; ТОВ "Геліком ЛВ" - «виконано».
20) Кодексу цивільного захисту України (підпункт 8 пункт 1 Стаття 20) - відповідальна особа за виконання вимог цивільного захисту та техногенної безпеки не пройшла навчання на територіальних курсах цивільного захисту.
Судом встановлено, що акт перевірки від 05.03.2021 № 53 підписаний представником відповідача без зауважень та вручений останньому 05.03.2021, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на вказаному акті.
Також, 02.03.2021 державними інспекторами з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Обухівського РС ГУ ДСНЗ України у Київській області складено протоколи про адміністративне правопорушення ТОВ "Геліком ЛВ" (код ЄДРПОУ 30889103) та притягнуто відповідача до адміністративної відповідальності, згідно ст. 175 КУпАП.
Виявлення вищевказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Приписами статті 66 Кодексу Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (далі - КЦЗ).
Згідно пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6)невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст. 70 КЦЗ).
Аналогічна правова норма закріплена у абз. 1 частини 5 статті 4 Закону № 877-V.
Зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.
Разом з цим, Кодекс цивільного захисту України пов'язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об'єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17.
Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 640/3180/20: «п.65 Верховний Суд погоджується, що поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
Як встановлено судом, згідно з даними акту від 05.03.2021 № 53 у рамках проведеної Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області перевірки було встановлено 20 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на підставі звернення відповідача № 27 від 22.04.2021, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на об'єкті перевірки було проведено позаплановий захід за результатами якого складено акт позапланової перевірки від 21.05.2021 № 196. Згідно вказаного акту, за результатами проведеного заходу порушення законодавства відсутні.
Згідно позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 (справа №320/5696/18): «п. 24… відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки».
Крім цього, відповідачем надано суду фотофіксацію усунення порушень виявлених актом № 53 від 05.03.2021 та копії документів на їх підтвердження.
На підставі наданих сторонами документів, судом встановлено, що відповідачем усунуто усі виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що підтверджується актом складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 196 від 21.05.2021, фото фіксацією усунення порушень та документами наданими відповідачем на їх підтвердження, що також визнається і позивачем.
Таким чином, відповідачем усунуто усі виявлені порушення, зафіксовані в акті позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 05.03.2021 № 53.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 та 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Під час розгляду справи позивач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених ним вимог.
Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог даного позову та відсутність правових підстав для його задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 12, 73, 77-78, 143, 243-246, 250, 262 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Файчак В.О.