про залишення позовної заяви без руху
20 липня 2021 року м. Київ № 320/8339/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанов,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Савченко Тетяни Вікторівни звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивачка просить суд:
- скасувати постанову державного виконавця органу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції, правонаступником якого є Васильківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення виконавчого збору у ВП № 49669904 від 25.12.2015;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження № 61066661 від 24.01.2020.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
В силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу заявника на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.
Відповідно до пунктів 1 та 2 прохальної частини позову, позивачка просить суд скасувати постанови про стягнення виконавчого від 25.12.2015 ВП № 49669904 в розмірі 86754, 54 грн. та постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2020 ВП № 61066661 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 86754, 54 грн.
Отже, скасування вищевказаних постанов на загальну суму 173 509, 08 грн. є вимогами майнового характеру, оскільки вони впливають на майновий стан позивачки.
З урахуванням викладеного, позовна заява містить вимоги майнового характеру.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 2270 грн.
Таким чином, ураховуючи приписи чинного законодавства у взаємозв'язку з заявленими у позові вимогами, позивачці слід було сплатити 1735, 09 грн. (1% від 173 509, 08 грн.) судового збору за вимоги майнового характеру.
Проте, документально підтверджуючих доказів сплати судового збору суду не надано, як і не надано доказів того, що позивачка має пільги, які звільняють її від сплати збору відповідно до Закону.
Крім того, відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як убачається з матеріалів справи, спірні постанови винесені державним виконавцем 25.12.2015 та 24.01.2020.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що про утримання з заробітної плати позивачки 20% для погашення заборгованості їй стало відомо в червні 2021 року.
У зв'язку з цим позивачка зазначає, що 16.06.2021 вона ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження № 61066661, що підтверджується розпискою. Саме з цих матеріалів виконавчого провадження позивачка зазначає, що їй стало відомо, що ВП № 61066661 було відкрито з примусового виконання постанови № 49669904 від 25.12.2015, винесеної в рамках ВП № 49669904 про стягнення з позивачки виконавчого збору в розмірі 86754, 54 грн. Зазначила також, що 22.06.2021 позивачка ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження ВП № 49669904.
Отже, про порушення її прав ОСОБА_1 стало відомо, як вона вказує, виключно після ознайомлення з вищевказаними виконавчими провадженнями.
Разом з тим, такі твердження позивачки, на думку суду, є суперечливими, оскільки як зазначено в позовній заяві, вперше про порушення прав їй стало відомо в червні 2021 року, коли з заробітної плати кожного місяця утримувалося 20% для погашення заборгованості, і лише після цього позивачка почала вчиняти дії, а саме ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження.
Водночас, з автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника винесена 12.06.2020. 12.08.2020 було винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних. Ці постанови були скеровані, в тому числі, за місцем роботи позивачки - Товариство з обмежено відповідальністю «Арсенал-Центр».
З цим позовом позивачка звернулася до Київського окружного адміністративного суду 29.06.2021 шляхом направлення позову засобами поштового зв'язку.
До матеріалів позовної заяви позивачкою додано заяву від 16.06.2021, адресовану до відповідача про ознайомлення з матеріалами спірних виконавчих проваджень. У правому нижньому куті вказаної заяви міститься запис «вх. 7219 16.06.21», розписки «ознайомлена 16.06.21» та « 22.06.2021». Разом з тим, надання суду фотокопій розписок від 16.06.2021 та від 22.06.2021 на окремих аркушах без відомостей, що такі розписки були здійснені в межах спірних виконавчих проваджень, суд не вважає належними та допустимими доказами.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про пропущення позивачкою десятиденного строку звернення до суду, оскільки спірні постанови були винесені 25.12.2015 та 24.01.2020, а надані документи про те, що про їх існування позивачці стало відомо в червні 2021 року не є належними доказами.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В матеріалах позову судом не виявлено заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими доказами поважності їх пропуску, а повідомлені у позові обставини щодо не пропуску цього строку суд не визнає поважними.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних належних та допустимих доказів;
- доказів того, що позивачці стало відомо про спірні постанови саме в червні 2021 року, а також доказів (відповідні відомості з банківської установи за останні шість місяців, бухгалтерські відомості за місцем роботи позивачки) того, що з заробітної плати позивачки утримується 20% для погашення заборгованості саме з червня 2021 року і їй про це до червня 2021 року не було відомо;
- оригіналу документа про сплату 1735, 09 грн. судового збору за вимоги майнового характеру або доказів на підтвердження наявності за позивачкою відповідних пільг, які звільняють її від сплати збору відповідно до Закону.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанов, - залишити без руху.
Встановити позивачці десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачці, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.