про залишення позовної заяви без руху
19 липня 2021 року м. Київ № 320/13851/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні перерахунку та виплати йому щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату йому за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії у відповідності до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та провести відповідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Під час розгляду даної адміністративної справи судом з'ясовано, що позовну заяву подано позивачем з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено протиправними, на його думку, діями відповідача, що виявились у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсійних виплат за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
Водночас, з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 23.12.2020, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.
Разом з тим заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.
При цьому у позовній заяві позивач стверджує, що строк звернення до суду з даним позовом ним не пропущено.
Так, позивач зазначає, що про порушення своїх прав та інтересів він дізнався у листопаді 2020 року, отримавши лист Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, а відтак строк звернення до суду з даним позовом слід відраховувати з дати отримання рішення (листа), яким йому відмовлено у перерахунку пенсійних виплат.
Крім того, на думку позивача, шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, до спірних правовідносин застосуванню не підлягає, оскільки в силу положень частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Наявність у позивача права на звернення до суду з даним позовом без обмеження будь-яким строком підтверджується, на його думку, також рішеннями Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013, 15.10.2013 № 9-рп/2013 та висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 11.09.2018 в адміністративній справі № 522/6810/17.
Разом з тим вказані доводи не приймаються судом до уваги, оскільки частина друга статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV не встановлює строки звернення до суду з позовом про оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а визначає норми матеріального права, які регулюють виплату за минулий час уже нарахованих, однак не виплачених з вини територіальних органів Пенсійного фонду України сум пенсій, а правові позиції Верховного Суду, викладені у наведених вище постановах, прийняті за інших фактичних обставин справи.
Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 та 15.10.2013 № 9-рп/2013 також не приймаються судом до уваги, оскільки у вказаних рішеннях судом досліджувалось питання строку звернення до суду працівника у разі порушення законодавства про оплату праці, а не звернення до суду особи у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності територіального органу Пенсійного фонду України.
У свою чергу суд звертає увагу позивача на те, що пенсійні платежі є періодичними та виплачуються щомісяця, а відтак позивач з січня-лютого 2014 року знав або повинен був дізнатися про невиплату йому територіальним органом Пенсійного фонду України пенсійних виплат у належному розмірі.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.03.2021 в адміністративній справі № 240/12017/19.
Так, у вказаному вище судовому рішенні Верховний Суд відступив від попередніх висновків з питань застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та зазначив, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому суд касаційної інстанції наголосив, що отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
За наведених обставин Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у спорах цієї категорії.
Відтак, шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом слід відраховувати не з моменту отримання позивачем листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, а з моменту отримання позивачем пенсійних виплат за січень-лютий 2014 року, розрахунок яких, на думку позивача, зроблено територіальним органом Пенсійного фонду України невірно.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 122, 161, 171, 243 та 248 КАС України, суд
Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.