про залишення позовної заяви без руху
16 липня 2021 року м. Київ № 320/8284/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ БОРИСПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ БОРИСПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ та просить суд:
визнати протиправну бездіяльність щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 - 2021 рокив включно, як учаснику бойових дій у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020;
зобов"язати донарахувати та виплатити грошову допомогу до 5 травня за 2020 - 2021 роки включно, як учаснику бойових дій у розмірі 5 - ти мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині 2 цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступив від висновків, викладених раніше щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та дійшов до такого висновку:
для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Відтак, в матеріалах позовної заяви міститься копія листа відповідача від 11.08.2020 у відповідь на його заяву щодо перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 року, однак до суду звернувся лише у липні 2021 року.
Тобто позивач дізнався про своє порушене право щодо проведення перерахунку щорічної грошової допомоги в частині виплати за 2020 рік ще у серпня 2020 року та не реалізував свого права оскаржити таку відмову.
Також позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, останнім днем для звернення до суду є 30.03.2021, проте до суду з цим адміністративним позовом позивач звернувся 14.07.2021 (вх. № 3498/21), а до відповідача 05.08.2020.
Позивачем не надано обґрунтованих пояснень та доказів на їх підтвердження, що перешкоджало йому звернутися з квітня 2020 року (отримання позивачем грошової допомоги в меншому розмірі, ніж це встановлено законодавством) по квітень 2021 року (звернення позивача до відповідача, щодо виплати грошової допомоги у належному розмірі) до відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, як це передбачено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Будь-яких пояснень щодо обставин, які об'єктивно заважали позивачеві звернутись до суду у визначений законодавством строк, позовна заява не містить.
Водночас, звертаючись в липні 2021 року за захистом своїх прав з вимогою про визнання протиправними дії відповідача щодо не виплати щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік відповідно до положень Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно, а не субєктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ протягом шести місяців при неотриманні грошової допомоги в частині за 2020 рік у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України.
Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України).
Відповідно до ч. 1, 2 та 4 ст. 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.
В порушенням вказаних вимог процесуального закону позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, зокрема: доказів неоднарозового звернення до відповідача, в тому числі щодо здійснення перерахунку за 2021 рік.
Водночас позивачем заявлено клопотання про витребування даних документів.
З даного приводу суд зазначає, що на даному етапі, він позбавлений процесуальної можливості (до відкриття провадження по справі) зобов'язувати відповідача або інші органи вчиняти певні дії. Більш того, такий обов'язок у суду виникає після відкриття провадження по справі та у випадку доведення позивачем факту неможливості самостійного отримання таких доказів у суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Недоліки позовної заяви мажуть бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження що свідчать про існування обставин, які об'єктивно, а не суб'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ протягом шести місяців з квітня 2020 року при неотриманні грошової допомоги у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України, з урахування висновків суду наведених в даній ухвалі та постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19; докази зверненні до відповідача щодо проведення перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ БОРИСПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження що свідчать про існування обставин, які об'єктивно, а не суб'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ протягом шести місяців з квітня 2020 року при неотриманні грошової допомоги у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України, з урахування висновків суду наведених в даній ухвалі та постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19; докази зверненні до відповідача щодо проведення перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.