Справа № 202/3136/20
Провадження № 2/202/1438/2020
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
26 травня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі судді - Кухтіна Г.О.,
секретаря -Паленко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу
26.05.2020 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. У позовній заяві позивач, окрім позовних вимог, просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно - устаткування.
Ознайомившись із змістом заяви про забезпечення позову, суд приходить до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, в тому числі, накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, зміст і форма відповідної заяви про забезпечення позову має відповідати вимогам, викладеним у ст. 151 ЦПК України.
Дослідивши зміст поданої заяви, слід дійти висновку, що заявником не у повній мірі виконано вимоги щодо змісту поданої заяви, зокрема не зазначено пропозиції щодо зустрічного забезпечення, яке має забезпечити відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, а також не зазначено ціни позову, про забезпечення якого просить заявник, згідно п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам визначеним у п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Керуючись викладеним, суд вважає за необхідне повернути заявнику заяву про забезпечення позову, як таку, що не відповідає ст. 151 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260-261, 263, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Г.О. Кухтін