Справа № 212/4029/20
1-кп/212/257/21
20 липня 2021 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження відносно ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.2 ст.306, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -
В провадженні Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, так як ризики передбачені ст.177 КПК України, на його думку, не відпали.
Захисник ОСОБА_9 заперечував проти продовження тримання під вартою його підзахисного, просив змінити запобіжний захід на більш м'який, посилаючись, на необґрунтованість висновків прокурора, щодо можливості порушення з боку обвинуваченого вимоги ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_12 поклався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_8 , заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити на більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.
Згідно вимог ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи питання доцільності продовження терміну тримання обвинувачених під вартою, суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_12 та ОСОБА_8 обвинувачуються у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, зазначена злочинна діяльність є їх основним джерелом для існування та наживи.
Обвинувачені крім постійного місця реєстрації та проживання в місті Кривому Розі, не мають сталих соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштовані. Відносно ОСОБА_12 в провадженні Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, а тому є підстави, вважати що обвинувачені перебуваючи на свободі можуть продовжити займатися злочинною діяльністю.
Крім того, перевіряючи наявність ризиків та продовження їх існування, передбачених іншими положеннями ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження, з врахуванням осіб обвинувачених, яким інкримінується скоєння тяжкого та особливо тяжкого злочинів та з урахуванням всіх зазначених вище критеріїв в сукупності, на даний час достатньо підстав вважати, що обвинувачені з огляду на їх моральні якості можуть ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити злочинну діяльність.
Суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченим не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи - тримання під вартою, що завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентним судом і отримала справедливе рішення суду на підставі всебічного розгляду справи.
Обраний відносно обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_8 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються.
Підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та, відповідно, зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_8 - колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131,132,177,178,183,184,331 КПК України, колегія суддів, -
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.2 ст.306, ч.1 ст.263 КК України - на шістдесят днів до 18 вересня 2021 року включно.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - на шістдесят днів до 18 вересня 2021 року включно.
Строк дії ухвали визначити до 18 вересня 2021 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3