Справа № 182/4463/21
Провадження № 1-кп/0182/948/2021
16.07.2021 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши в м. Нікополі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021046340000336 від 13.06.2021:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, на утриманні нікого не має, непрацюючого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.12.06.2021 приблизно о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 перебував на території зупинки громадського транспорту «Профспілкова», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Г. Чорнобиля буд. 23, де у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з території зупинки громадського транспорту «Профспілкова». Реалізуючи свій умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в той же день та в той же час, ОСОБА_2 перебуваючи на території зупинки громадського транспорту «Профспілкова», по вул. Г.Чорнобиля, 23 в м. Нікополі Дніпропетровської області, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_2 відійшов до дорожнього знаку 5.41.1 «Пункті зупинки автобусу» (вартість якого відповідно до розрахунку №401/21 від 14.06.2021 КП «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради складає 495,00 гривень), який був закріплений на металевій стійці (вартість якої відповідно до розрахунку № 401/21 від 14.06.2021 КП «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради складає 341,96 гривень), та який був розташований приблизно в 5 метрах від зупинки «Профспілкова» з лівої сторони та взявшись двома руками за металеву стійку дорожнього знака почав його розхитувати. Розхитавши вищевказаний знак, який був вкопаний в землю, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій юридичній особі та бажаючи їх настання, діючи умисно таємно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу двома руками за допомогою фізичної сили дістав металеву стійку з дорожнім знаком 5.41.1 «Пункт зупинки автобусу» з землі та, тримаючи в руках поніс їх за зупинку громадського транспорту «Профспілкова» де, доводячи свій корисливий умисел до кінця, ОСОБА_2 поклав стійку із дорожнім знаком у траву поблизу гаражних приміщень, що розташовані з правої сторони від вищевказаної зупинки, та виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця. Після чого 12.06.2021, приблизно о 03 годині 15 хвилини, ОСОБА_2 побачив, що приблизно з відстані 10 метрів від нього раніше невідомий йому чоловік гуляв зі собакою та дивився в його бік. У зв'язку з чим ОСОБА_2 відійшов від стійки із дорожнім знаком, покинувши місце вчинення кримінального проступку та вирушив в напрямку вул. Світла, що в м. Нікополь і ОСОБА_2 не зміг отримати можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд. Однак, ОСОБА_2 виконав уci дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення - проступку до кінця, не закінчив кримінальне правопорушення з причин, які не залежали від його волі. Таким чином, ОСОБА_2 умисно, таємно з корисливих мотивів, вчинив закінчений замах на таємне викрадення майна, що належить КП «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради, чим намагався спричинити КП «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради, матеріальну шкоду на загальну суму 836.96 гривень.
2.Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Процедура
3.До суду обвинувальний акт у вказаному кримінальному проваджені надійшов із клопотанням прокурора про розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, відповідно до статті 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
4.Судом було постановлено ухвалу про розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні №12021046340000336у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в порядку статті 382 КПК України.
5.Судом на підставі частини четвертої статті 107 КПК України у зв'язку із тим, що відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Позиції учасників судового провадження
6.Разом із обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження від обвинуваченого ОСОБА_2 надійшла заява, яка підписана обвинуваченим у присутності захисника - адвоката ОСОБА_3 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні та без його участі. У вказаній заяві захисником - адвокатом ОСОБА_3 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності (а.с.12-13).
7.Представником потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 надано письмову заяву, в якій останній погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, при цьому зазначив, що він ознайомлений із обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодився із розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (а.с.11).
Оцінка суду
8.При досліджені матеріалів справи встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а представник потерпілої юридичної особи не заперечує проти такого розгляду.
9.У відповідності до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 не оспорюється пред'явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.
10.Судом досліджені матеріали кримінального провадження №12021046340000336: витяг з ЄРДР від 13.06.2021 (а.п.1); рапорт ДОП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_5 про виявлення ознак кримінального правопорушення (а.п.6); копія електронного рапорту про отримання заяви та зареєстрованої ЄО за №15199 від 12.06.2021 (а.п.7); заява про вчинення злочину вих.№402/21 від 14.06.2021 (а.п.8); копія службової записки від 12.06.2021 (а.п.9); довідка (розрахунок) про вартість викраденого майна (а.п.10); копія інвентаризаційного опису від 14.06.2021 (а.п.11); копія наказу про проведення вибіркової інвентаризації №25/аг від 14.06.2021 (а.п.12); протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 08.07.2021 (а.п.20-22); протокол огляду місця події з фототаблицею від 12.06.2021 (а.п.23-27); заява від 13.06.2021 (а.п.28); протокол огляду місця (додатковий) події від 13.06.2021 (а.п.29-31); постанова про доручення до кримінального провадження речового доказу(а.п.32-33); розписка про збереження від 13.06.2021 (а.п.34).
11.Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз'яснено та дотримано.
12.Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред'явленого обвинувачення.
13.Вина ОСОБА_2 у скоєному доведена у повному обсязі, дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначення покарання
14.При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст.65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК України, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
15.Крім того, судом враховуються положення ч.3 ст.68 КК України, які передбачають, що за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
16.Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.
17.Також, суд враховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.
18.Так, обвинувачений ОСОБА_2 на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, неодружений, не є пенсіонером чи особою з інвалідністю, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується нейтрально (а.п.39), в силу ст.89 КК України раніше не судимий (а.п.42), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.п.41), на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (а.п.40).
19.Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає визнання вини (ч.2 ст.66 КК України).
20.Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України суд не визнає рецидив злочину, зазначений у обвинувальному акті, оскільки згідно п.1 ч.1 ст.89 КК України ОСОБА_2 ухвалою суду від 19.01.2021 (справа № 182/4411/19), яка набула законної сили 26.01.2021, було звільнено від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку (а.п.43-44). З огляду на вище викладене, ОСОБА_2 відбув призначене йому покарання та має погашену судимість, у відповідності до норм КК України
21.Враховуючи вищенаведене суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, покарання повинно бути призначено в межах, встановлених у санкції статі, за якою кваліфіковано його дії, у виді обмеженням волі.
22.Разом з тим, відповідно до ст.75 КК, суд приймає рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді обмеження волі. Суд також призначає певні обов'язки які передбачені ст.76 КК і виконання яких буде необхідною складовою покарання для ОСОБА_2 .
23.Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Мотиви ухвалення інших рішень, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
24.Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
25.Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
26.Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
27.Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
28.Процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382, 124 КПК України, суд
1.ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
2.Відповідно до ст.75 КК, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 та п.2,4 ч.3 ст.76 КК України:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою.
3.Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не обирався.
4.Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
5.Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
6.Речові докази:
-дорожній знак зупинки громадського транспорту 5.41.1 «Пункт зупинки автобусу», визнаний у якості речового доказу у кримінальному провадженні №12021046340000336 та переданий під розписку про збереження представнику юридичної особи ОСОБА_6 - залишити у його потерпілої юридичної особи.
7.Процесуальні витрати по справі відсутні.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддя: ОСОБА_1