Справа № 211/3277/20
Провадження № 2/211/320/21
іменем України
13 липня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ткаченко С.В.
при секретарях Польчик Л.В., Преліповій О.М.
за участі:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача
ТОВ «Європейські дороги України» Ляшан С.А.
за відсутності: тетьої особи ОСОБА_3., представника третьої особи ПрАТ «АСК ІНГО Україна»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські дороги України», треті особи: ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА», про стягнення некомпенсованої частини завданого матеріального збитку, заподіяного за результатами ДТП,-
05.06.2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Європейські дороги України» про стягнення не компенсованої частини завданого матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП.
В обґрунтування позову зазначає, що 01.02.2020 року о 15:30 год. водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем DAF XF д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Апостолівська другорядної дороги позначеної дорожнім знаком 2.1 «Надати дорогу», виїжджаючи на вул. Магістральна, на головну дорогу, допустив зіткнення з автомобілем CHEVROLET AVEO д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, під керуванням ОСОБА_4 .. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Чим завдано матеріальних збитків.
ОСОБА_2 є власником автомобіля CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 ., що підтверджується свідоцтвом про право власності НОМЕР_3 . Транспортний засіб DAF XF 95.380 з номерним знаком НОМЕР_1 буз забезпечений полісом AO460198 ПРАТ"АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГО УКРАЇНА".
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2020 року було визнано виним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На момент скоєння ДТП ОСОБА_3 був офіційно працевлаштований в ТОВ «Європейські дороги України» на посаді водія-оператора та здійснював керування транспортним засобом DAF XF д.н.з. НОМЕР_1 під час виконання службових обов'язків.
Згідно до висновку експертно - автотоварознавчого дослідження № Д 16/03/20 від 27 березня 2020 року сума матеріального збитку завданого власникові транспортному засобу CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 в наслідок ДТП, складає 112008,60 гривень, що перевищує ринкову вартість транспортного засобу. Тобто транспортний засіб CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 є фізично знищений. ОСОБА_2 визнав транспортний засіб CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 таким, що є фізично знищеним. Згідно до висновку експертно автотоварознавчого дослідження № Д 21/03/20 від 27 березня 2020 року ринкова вартість автомобіля CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 з урахуванням пошкоджень отриманих в наслідок ДТП, складає 49967,23 грн. За заявою про виплату страхового відшкодування ПРАТ"АСК "ІНГО УКРАЇНА" виплатила на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 62 041,37 гривень. Після здійснення виплати страхового відшкодування, невідшкодований ОСОБА_2 матеріальний збиток за пошкодження автомобілю, який повинні відшкодувати відповідач ТОВ «Європейські дороги України» становить - 49967,23 грн.
Просить суд стягнути з відповідач ТОВ «Європейські дороги України» на його користь 49967,23 грн.
Окремо ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача ТОВ «Європейські дороги України»: судові витрати, пов'язані з сплатою судового збору у розмірі 840,80 гривень; судові витрати, пов'язані з сплатою грошових коштів для складання висновку експертного автотоварознавчого дослідження Д 16/03/20 від 27 березня 2020 року у розмірі 4000 гривень; судові витрати, пов'язані з сплатою грошових коштів для складання висновку експертного автотоварознавчого дослідження Д 21/03/20 від 27 березня 2020 року у розмірі 2000 гривень; судові витрати, пов'язані з сплатою грошових коштів за договором про надання правничої допомоги № 190 в розмірі 22 500,00 гривень .
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 15 06 2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, та витребувано адміністративну справ відносно ОСОБА_3 за ст.. 124 КУпАП з архіву Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 13 08 2020 року за клопотанням представника відповідача про перехід розгляду справи від спрощеного до загального позовного провадження, почато підготовче провадження.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 01 12 2020 року витребувані інформаційнф довідки від Державної податкової служби України ГУ ДПС у Дніпропетровській області , ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА», Тириторіального сервісного центру № 1243.
19.01.2021 року адвокат Ляшан С.А, діючи в інтересах відповідача ТОВ «Європейські дороги України», подав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив наступне:
ОСОБА_3 на день ДТП був працівником відповідача - ТОВ «Європейські дороги України». Після ДТП, зі сторони винуватця ДТП - ОСОБА_3 було виплачено 10 000 (десять тисяч гривень) на користь ОСОБА_4 в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої у ДТП, вказаний факт виплати підтверджує розписка від 23.03.2020 року. Суму виплачену за цією розпискою ТОВ «Європейські дороги України» вважають як компенсацію не за моральну шкоду, що отримала водій ОСОБА_4 , а за компенсацію завданого матеріального збитку власнику пошкодженого автомобіля - ОСОБА_2 .
У відповідача, на день ДТП діяв договір страхування, а саме поліс AO/0460198 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до Полісу майнова (цивільно-правова) відповідальність відповідача покривається потерпілому ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА» у розмірі 100 000,00 гривень. Франшиза за полісом 2 000 гривень. Обов'язок Страховика (страхової компанії) по виплаті: Відповідно до п.16 Постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки», відповідати за заподіяну шкоду повинен страховик. Відповідно до ст.29 Закону № 1961-IV, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідач ТОВ «Європейські дороги України» не погоджується з тим, що автомобіль CHEVROLET AVEО р.н НОМЕР_2 є фізично знищеним та вважає, що пункт 30.2 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не підлягає застосування в ситуації ,що розглядається, бо існують розбіжності у висновках авто товарознавчих досліджень, якими керувалися ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА» при здійсненні страхової виплати на користь позивача, та тими висновками експерта автотоварознавця ОСОБА_5 , що були проведені за замовленням позивача та додані до позову.
Відповідно до ст. 30.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Підводячи підсумок, представник відповідача адвокат Ляшан С.А. вважає, що за наслідками ДТП, позивач ОСОБА_2 покращив свій матеріальний стан. Отримав вигоду. (2 абзац, на аркуші 7 відзиву). Щодо судових витрат, то оплата послуг представника позивача - ФОП ОСОБА_1 не може вважатися професійною правничою допомогою, а кошти на складання висновку сплачені страховиком.
В зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
31.12.2020 року у відповідь на ухвалу про витребування доказів до суду від Державної податкової служби України ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла відповідь у якій вказано наступне: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , згідно відомості з інформаційного фонду Державного реєстрі фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, отримував дохід у I кварталі 2020 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Європейські дороги України», податковий номер 40838605.
05.01.2021 року у відповідь на ухвалу про витребування доказів до суду від ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА» надійшли матеріали страхової справи, серед яких: завірена страховиком копія заяви про виплату страхового відшкодування від імені ОСОБА_2 ; завірені страховиком копії висновків експертних авто товарознавчих досліджень № Д 21/03/20 від 27 березня 2020 року, № Д 16/03/20 від 27 березня 2020 року; копія страхового акту та платіжного доручення про перерахунок страхового відшкодування.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилався на підстави викладені у позовній заяві. Просив позов задовільнити.
В судовому засіданні представник відповідача Ляшан С.А. в задоволенні позову просив відмовити з підстав , викладених у відзиві . Надав пояснення аналогічні до відзиву.
В судове засідання третя особа ОСОБА_3 не з'явився, про день слухання справи повідомлений.
Представник третьої особи ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА» до суду не з'явився . Надали пояснення щодо проведення страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 . У тексті яких представник страховика зазначив, що 21.04.2020 р. Позивач звернувся до АТ «СК «ІНГО» з заявою про виплату страхового відшкодування, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування на свій рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанк». Разом з заявою, Позивач надав Висновок експертного автотоварознавчого дослідження Д16/03/20 від 27.03.2020 р. по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_5 , складений судовим експертом ОСОБА_5 та Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № Д 21/03/20 від 27.03.2020 р. про оцінку транспортного засобу. Згідно з вимогами п. 22.1, ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Висновками встановлено, що проведення відновлювального ремонту не доцільне з економічної точки зору, оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля, перевищує ринкову вартість досліджуваного КТЗ. Отже, автомобіль «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_5 , є фізично знищеним, так як витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
АТ «СК «ІНГО» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та складено розрахунок, згідно з яким сума страхового відшкодування складає 60 041,37 грн. (112 008,60 грн. (ринкова вартість транспортного засобу) - 49 967,23 грн. (залишкова вартість транспортного засобу) -2 000,00 грн. (франшиза згідно поліса АО/0460198).
Також, АТ «СК «ІНГО» було відшкодовано Позивачу витрати, пов'язані з проведенням двох експертних авто товарознавчих досліджень, в сумі 6 000,00 грн. та витрати на евакуацію транспортного засобу, в сумі 1 200,00 грн. Отже, розмір сплаченого страхового відшкодування, складає 67 241,37 грн. 24.06.2020 р. АТ «СК «ІНГО» здійснило виплату страхового відшкодування.
20.04.2021 року за клопотанням представника відповідача було допитано судового експерта авто товарознавця ОСОБА_5 . Який у судовому засіданні надав покази про те, що він дійсно проводив авто товарознавчі дослідження за замовленням ОСОБА_2 . Згідно проведених ним досліджень, проводити відновлювальний ремонт автомобіля CHEVROLET AVEО р.н НОМЕР_2 є економічно недоцільно, бо вартість відновлювального ремонту цього автомобіля 114 775, 72 гривень, перевищує його ринкову вартість 112 008, 60 гривень. Ринкова вартість автомобіля CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 , з урахуванням пошкоджень отриманих в наслідок ДТП, складає 49967,23 грн.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Відповіднодо ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Європейські дороги України». ДТП здійснив на спеціалізованому вантажному автомобілі DAF XF д.н.з. НОМЕР_1 , що належить відповідачу ТОВ «Європейські дороги України», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 . Перебування у трудових відносинах ТОВ «Європейські дороги України» з ОСОБА_7 та виконання ним трудових обов'язків в момент ДТП не заперечувалось представником відповідача, а навпаки було підтверджено у тексті відзиву.
Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України - юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У тексті позовної заяви ОСОБА_2 підтвердив, що визнає свій автомобіль CHEVROLET AVEО р.н НОМЕР_2 фізично знищеним. Висновками експерта ОСОБА_5 підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля CHEVROLET AVEО р.н НОМЕР_2 - 114 775, 72 гривень , перевищує його ринкову вартість 112 008, 60 гривень. Ринкова вартість автомобіля CHEVROLET AVEO д.н.з НОМЕР_2 з урахуванням пошкоджень отриманих в наслідок ДТП, складає 49967,23 грн. ( а.с. 20-72 ) .
З матеріалів страхової справи вбачається, що для розрахунку суми страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 страховиком ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА» були використані ті ж самі висновки експерта авто товарознавця ОСОБА_5 , які подав позивач разом з позовною заявою: Д16/03/20 від 27.03.2020 року та Д21/03/20 від 27.03.2020 року. Інші висновки експертів у матеріалах страхової справи відсутні. Згідно страхового акту № 2603758 від 22.06.2020 року: сума страхового відшкодування складає 60 041,37 грн. (112 008,60 грн. (ринкова вартість транспортного засобу) - 49 967,23 грн. (залишкова вартість транспортного засобу) -2 000,00 грн. (франшиза згідно поліса АО/0460198). Витрати, пов'язані з проведенням двох експертних авто товарознавчих досліджень, в сумі 6 000,00 грн. та витрати на евакуацію транспортного засобу, в сумі 1 200,00 грн. Розмір сплаченого страхового відшкодування, складає 67 241,37 грн.
Щодо стягнення недоплаченої суми завданого матеріального збитку у розмірі 49 967,23 грн. суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.
У п. 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
На думку суду, Представник відповідача Ляшан С.А. помилково посилається на п. 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», так як матеріалами справи підтверджується факт фізичного знищення автомобіля CHEVROLET AVEО р.н НОМЕР_2 , до застосування підлягає пункт. 15 цієї Постанови. Страховик ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА» вже виконав свої зобов'язання згідно до полісу перед потерпілим ОСОБА_2 . Більшу суму страхового відшкодування , ніж 67 241,37 грн., страховик компенсувати не зобов'язаний, в силу дії ст.30.2 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Норми статті 29 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цьому спорі між позивачем і відповідачем застосуванню не підлягають. Згідно до матеріалів прави, автомобіль CHEVROLET AVEО, р.н НОМЕР_2 відновлювальному ремонту не підлягає.
Згідно положення ст. 1192 ЦК України: суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати їй в натурі, передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна фізичний особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка спричинила шкоду, при наявності вини.
Згідно до ч.1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч. 2 ст. 1166 ЦК України має доводити заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.
Згідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою.
Щодо повернення залишків пошкодженого автомобіля CHEVROLET AVEО р.н НОМЕР_2 на користь позивача, суд зазначає наступне. Відповідно до абзацу 2 пункту 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», - ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України: сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно до ч.1, ч.2 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимога про повернення залишків пошкодженого автомобіля носить майновий характер. Ця вимога могла би бути предметом спору за окремим зустрічним позовом відповідача ТОВ «Європейські дороги України» зі сплатою судового збору відповідно до чинного Закону України «Про судовий збір». Відповідач зустрічного позову до ОСОБА_2 не подавав. Жодних інших заяв з приводу повернення пошкодженого у ДТП майна відповідач також не подавав.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, питання про повернення залишків пошкодженого автомобіля CHEVROLET AVEО р.н НОМЕР_2 на користь ТОВ «Європейські дороги України» судом не вирішується.
Відповідно до ч.2,3,4 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).
У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід'ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», № 11681/85).
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду по справі 134/18/13-ц від 03.10.2018 року вказується: У пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується «процесуальна» справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення «Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece» від 06 липня 2010 року № 54111/07).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Розписка щодо відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 не може бути врахована судом в рахунок компенсації матеріального збитку за пошкодження автомобілю CHEVROLET AVEО р.н НОМЕР_2 . В цій частині доводи адвоката Ляшан С.А. суд відхиляє.
В зв'язку із тим, що витрати, пов'язані з проведенням двох експертних авто товарознавчих досліджень, в сумі 6 000,00 грн. вже були сплачені страховиком, вимоги позивача про стягнення цих сум з відповідача ТОВ «Європейські дороги України» мають бути залишені без задоволення.
Судовий збір підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат пов'язаних зі сплатою грошових коштів за договором про надання правничої допомоги у розмірі 22 500 грн. суд зазначає наступне.
Право на професійну правничу допомогу гарантоване ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у Рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000 та від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
З матеріалів справи вбачається що представник позивача ОСОБА_1 не є адвокатом, а є фахівцем у галузі права.
Враховуючи, що законодавцем чітко визначено, що стороні по справі компенсується лише витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, щодо фахівця у галузі права нічного не вказано. Тому суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача на його користь витрат, пов'язаних з правничою допомогою, в сумі 22500,00 грн. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 22, 1166, 1172, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст. 12, 43, 81, 193 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські дороги України» (Код ЕДРПОУ 40838605) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_7 , завданий матеріальний збиток в результаті дорожньо- транспортної пригоди у розмірі 49967 ( сорок дев"ять тисяч дев"ятсот шістдесят сім ) грн. 23 коп. та судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 840 ( вісімсот сорок ) 80 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко
Повний текст рішення складено 20 07 2021