Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2269/21
Номер провадження 2/711/1698/21
14 липня 2021 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.
за участі секретаря судового засідання Мелещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Манзар Тетяни Володимирівни до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту,
Представника ОСОБА_1 - адвокат Манзар Т.В. звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просила зняти арешт з 1/3 квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач являється співвласником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , то підтверджується свідоцтвом про право власності б/н від 04.03.1998 виданого органом приватизації Придніпровського районного виконавчого комітету. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за №248802669 від 18.03.2021 внесено запис про обтяження №4737888 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА352859 від 14.03.2007, виданої ДВС у Придніпровському районі м. Черкаси за виконавчим провадженням № 6728700. Відповідно до листів Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за № 65398 від 15.10.2020 та за № 83708 від 29.12.2020 на виконанні перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1215 від 30.05.2006 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Імперія» заборгованості в сумі 3185,16 грн., яке завершене 24.06.2011 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999). Даними ж листами було повідомлено, що надати копії матеріалів виконавчого провадження не має можливості оскільки вони знищені відповідно до розділу IX п. 2 Наказу Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017, «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями». Крім того, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягував (позивач) КС «Імперія» в стані припинення з 25.03.2013, підстава: судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури від 19.03.2013 № 01/500 Господарський суд Черкаської області. Станом на 09.04.2021 ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників не рахується, що свідчить про відсутність виконавчого провадження по даній справі. На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту, позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно позивача порушує право власності останнього передбачене статтями 41, 47 Конституції України, ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст. 316-319, 321 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2021, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду судової справи № 711/2269/21.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.04.2021 позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Манзар Т.В. про звільнення майна з-під залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків поданої позовної заяви, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.04.2021 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Манзар Т.В. позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Право на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи у їх сукупності та взаємозв'язку і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так з матеріалів справи встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 04.03.1998, виданого органом приватизації Придніпровського районного виконавчого комітету, ОСОБА_1 є співвласником 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №248802669 від 18.03.2021, на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , накладено арешт на підставі постанови ДВС у Придніпровському районі м. Черкаси АА352859 від 14.03.2007, реєстраційний номер обтяження №4737888.
З листів Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за № 65398 від 15.10.2020 та за № 83708 від 09.12.2020 вбачається, що на виконанні перебувало виконавче провадження №67287000 з примусового виконання виконавчого листа №2-1215 від 30.05.2006 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Імперія» заборгованості в сумі 3185,16 грн., яке завершене 24.06.2011 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999).
Згідно витягу з Єдиного реєстру боржників від 09.04.2021 інформація відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Зі ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як вбачається зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 № 9 передбачено, що вирішуючи спори, що випливають із права приватної власності громадян, суди повинні виходити з положень ст. 41 Конституції про те, що це право є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений.
Положеннями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Виходячи з вищевикладеного, наявність арешту на майні за фактичної відсутності відкритого виконавчого провадження, порушує право власності позивача, внаслідок чого він безпідставно позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.
При зазначених обставинах, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд,-
Позов представника ОСОБА_1 адвоката Манзар Тетяни Володимирівни до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.
Зняти арешт з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , який накладений на підставі постанови державного виконавця ДВС у Придніпровському районні м. Черкаси №АА352859 від 14.03.2007, реєстраційний номер обтяження №4737888.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 14.07.2021.
Головуючий: Н. М. Кондрацька