КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/1734/21
Провадження № 2/552/984/21
19.07.2021 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Шаповал Т.В.,
при секретарі - Дубовик І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватеплокомфорт» про стягнення грошових коштів оплачених за комунальні послуги з постачання теплової енергії, як безпідставно збережених,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів оплачених за комунальні послуги з постачання теплової енергії, як безпідставно збережених. Посилаючись на те, що їй, як споживачу комунальні послуги з постачання теплової енергії у період з 01.10.2009 року по 01.10.2019 року надавало ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод». Під час надання їй послуг даним товариство у неї існувала переплата за даний вид комунальних послуг. У вересні 2019 року ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» повідомило, що новим постачальником комунальних послуг з постачання теплової енергії є ТОВ «Полтаватеплокомфорт». Існуюча сума переплати за послуги з постачання теплової енергії сплачена ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» була перерахована відповідачу.
Посилалась на те, що відповідач надавав комунальні послуги з постачання теплової енергії у період з 01.10.2019 року по 01.10.2020 року. У подальшому послуги надає ТОВ «Полтаватепло», однак сума попередньої оплати до них не перейшла. Зазначила, що станом на 01.11.2020 року існувала переплата у розмірі 4559,58 грн., крім того, нею 14.11.2020 року було сплачено на рахунок відповідача 500 грн., а тому сума переплати становить 5059,58 грн.. На письмові звернення про повернення коштів відповідач не реагує, а тому просила суд стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 5059,58 грн., а також понесені судові витрати, у тому числі на правничу допомогу у розмірі 1500 грн..
Ухвалою від 21 квітня 2021 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач ТОВ «Полтаватеплокомфорт» відзив на позовну заяву не подавав.
Ухвалою від 19 липня 2021 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договору №7006 від 01.10.2009 року ОСОБА_1 користувалась послугами із постачання теплової енергії, які надавались їй ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» у період з 01.10.2009 року по 01.10.2019 року.
У період з 01.10.2019 року по 01.10.2020 рік Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаватеплокомфорт» надавало комунальні послуги з постачання теплової енергії.
Згідно розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що станом на 01.11.2020 року переплата позивача становить 4559,58 грн..
14.11.2020 року позивачем на рахунок відповідача було сплачено 500 грн. на оплату комунальних послуг, а тому переплата становить 5059,58 грн..
23.10.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Полтаватепло» укладено договір про надання послуг з постачання теплової енергії.
Переплата у розмірі 5059,58 грн. не була зарахована на рахунок ТОВ «Полтаватепло».
Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.1 ст.905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 ЦК України). Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина 3 ст. 1212 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
У відповідності до вимог ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
У зв'язку з тим, що послуги з постачання теплової енергії із 01.10.2020 року надає ТОВ «Полтаватепло», а сума переплати на їх рахунок відповідачем перераховано не було, тому грошові кошти у розмірі 5059,58 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, як набуті без достатньої правової підстави.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У ЦПК України визначено види судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 1500 грн. позивачем надано квитанцію №15 від 26.03.2021 року.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076 -VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерії розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 1500 грн., оскільки саме на цю суму підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у справі .
Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1500 грн. на правничу допомогу.
У зв'язку з тим, що позивач при подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908 грн..
Керуючись ст. 258,259,263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватеплокомфорт» про стягнення грошових коштів оплачених за комунальні послуги з постачання теплової енергії, як безпідставно збережених задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватеплокомфорт» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти у розмірі 5059 грн. 58 коп., 1500 правничої допомоги, а всього 6559 грн. 58 коп..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватеплокомфорт» на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн..
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаватеплокомфорт», місцезнаходження: м. Київ, вул. Смолича,6В,кв.75, код ЄДРПОУ 33147372.
Повний текст рішення виготовлено 19.07.2021 року.
Суддя Т.В.Шаповал