08.06.2021
Справа № 369/1286/21
Провадження № 2/369/2822/21
Іменем України
08 червня 2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Усатова Д.Д.,
при секретарі - Житар А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У січні 2021 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13933,39 доларів США, що за курсом 28,31 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 15.10.2020 року складає 394454,27 грн. за кредитним договором № 100КМ_В від 19.03.2007.
Позов мотивований тим, що 19.03.2007 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 100КМ_В відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 30000,00 доларів США, терміном до 25.02.2010 року, а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та порядку, встановлених кредитним договором.
У зв'язку із заначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 15.10.2020 року має заборгованість у розмірі 204772,43 доларів США, яка складається з наступного:
-13933,39 доларів США - заборгованість за керитом (тілом кредиту);
-53389,48 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом;
-1698,74 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;
-135750,82 доларів США - пеня.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача вказану заборгованість у розмірі 13933,39 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.02.2021 за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу 15-денний термін для надання відзиву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі. В позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявсь належним чином, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через канцелярію суду надала заяву, де просила в задоволенні позовних вимог відмовити та застосувати строк позовної давності.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 100КМ_В від 19.03.2007 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 100КМ_В відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 30000,00 доларів США, терміном до 25.02.2010 року, а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та порядку, встановлених кредитним договором.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 30 000,00 доларів США.
У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договором станом на 15.10.2020 року у нього виникла заборгованість перед банком у розмірі 204772,43 доларів США, з яких:
- 13933,39 доларів США - заборгованість за керитом (тілом кредиту);
- 53389,48 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом;
-1698,74 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 135750,82 доларів США - пеня.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, умовами кредитного договору.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Судом достовірно встановлено, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а ОСОБА_1 порушив графік погашення заборгованості.
Представник відповідача, звертаючись до суду із заявою про застосування строку позовної давності, обґрунтували, що термін дії договору сплив 25.02.2010 року.
Стосовно пропуску строку позовної давності позивачем на звернення до суду з цим позовом, суд вбачає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
При цьому, якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Вчинення боржником дій щодо виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії вчинено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.
Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього або без його схвалення.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості останній платіж з погашення заборгованості за договором, укладеним між АТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 здійснено 04.04.2008 року.
Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 28.01.2021 року тобто після спливу встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.
При цьому, судом враховується, що позивачем не додано до позовної заяви підписаного з відповідачем ОСОБА_1 договору про зміну строків позовної давності.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що відповідачами заявлено вимогу про застосування позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову АТ «КБ «Приватбанк» з підстав пропуску строку звернення до суду за захистом порушеного права.
Згідно із ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові, судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 256, 257 ЦК України, ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.Д.Усатов