Ширяївський районний суд Одеської області
19.07.2021 Справа №: 494/390/21 Провадження № 2/518/328/2021
ЗАОЧНЕ Рішення
ІмЕНЕм УкрАїни
19 липня 2021 року
Ширяївський районний суд Одеської області в складі:
Головуючого судді Тарасенка М.С.
за участю секретаря судового засідання Шевчук Г.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,-
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 8 486,03 грн. та судового збору у розмірі 2270,00 грн., посилаючись на те, що 28 листопада 2018 року сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля марки «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 (Республіка Польща), під керуванням громадянина ОСОБА_1 . Під час цієї пригоди заподіяно матеріальну шкоду майну (комплекс АЗС №01/4 АДРЕСА_1, з оздобленням та комунікаціями, інформаційний щит). На момент настання дорожньо - транспортної пригоди діяв договір добровільного страхування майна № 10-0197-1900466 від 29 жовтня 2019 року, укладеного Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» щодо майна, яке знаходиться на території комплекса АЗС №01/4 АДРЕСА_1.
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 січня 2020 року у справі № 509/6485/19, яка набрала законної сили, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного порушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна). На підставі договору страхування позивач сплатив страхове відшкодування у розмірі 8 486,03 грн. ТОВ «Сокар Петролеум» шляхом перерахування коштів за пошкоджене майно, через що у свою чергу отримав право вимоги до особи, винної за заподіяння збитків, у зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування в порядку ст. 993 ЦК України.
Представник позивача надав заяву в якій підтримав позовні вимоги, просить суд задовольнити їх в повному обсязі, справу просить розглянути в спрощеному провадженні, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля марки «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 (Республіка Польща), під керуванням громадянина ОСОБА_1 . Під час цієї пригоди було заподіяно матеріальну шкоду майну (комплекс АЗС №01/4 АДРЕСА_1, з оздобленням та комунікаціями, інформаційний щит). На момент настання дорожньо - транспортної пригоди діяв договір добровільного страхування майна № 10-0197-1900466 від 29 жовтня 2019 року, укладеного Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» щодо майна, яке знаходиться на території комплекса АЗС №01/4 АДРЕСА_1 .
Постановою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з нормою ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
23 грудня 2019 року, страхувальник за договором добровільного страхування майна № 10- 0197-1900466 від 29 жовтня 2019 року звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. До заяви страхувальником додано звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна - Рекламний щит, що знаходиться за адресом: АЗС №01/4, Одеська область, смт. Авангард, страховий акт № МН - 86 від 23 липня 2020 року та розрахунок суми страхового відшкодування до нього.
Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування майна № 10-0197-1900466 від 29 жовтня 2019 року, здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджене майно в розмірі 8 486 (вісім тисяч чотириста вісімдесят шість гривень) 03 копійки, що підтверджується копією платіжного доручення №18466 від 23 липня 2020 року.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За нормам ч.1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно до п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст.27 Закону України «Про страхування», ст.993 ЦК України).
В постанові від 30.01.2019 у справі № 755/9320/15-ц ВС зазначив, що такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Цей вид зобов'язання відрізняється від регресу, оскільки регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим виникло нове правовідношення, пов'язане саме з регресною вимогою.
З матеріалів справи встановлено, що на момент настання страхового випадку водій автомобілю марки «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 (Республіка Польща), не був застрахований відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що підтверджується витягом полісу по ТЗ Р087915 із центральної бази даних МТСБУ.
Враховуючи викладене, оскільки з боку відповідача суду не надано жодного доказу, який би спростовував обставини та доводи, викладені позивачем, тому суд дійшов висновку про наявність порушеного права позивача, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду, і він довів належними доказами обґрунтованість своїх вимог саме до відповідача, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в порядку суброгації страхове відшкодування в розмірі 8 486,03 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід також стягнути на користь позивача сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Керуючись ст.. 12, 13 , 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд-
Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_2 від 22.06.2020 року видана 5103, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, юридична адреса: 03038, м. Київ вул. Федорова Івана, 32, Літ. А, п/р НОМЕР_3 , в АБ «Укргазбанк», МФО 320478) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 8486 гривень 03 копійки та судовий збір у розмірі 2270 гривень 00 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М. Тарасенко