Справа № 523/5533/21
Номер провадження 3/523/3375/21
"16" липня 2021 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянувши матеріали відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 173 КУпАП,-
Встановив:
31 березня 2021 року на адресу Суворовського районного суду міста Одеси із Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП, стосовно подій, які відбулись 26 лютого 2021 року близько 14 год. 00 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Десантна, 14.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №574531 від 20 березня 2021 року - 26 лютого 2021 року біля 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 в відділенні РАЦСу за адресою: м. Одеса, вул. Десантна, 14, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 з правопорушенням категорично не погодився та зазначив в своїх письмових поясненнях від 06 травня 2021 року про те, що конфліктна ситуація була спровокована саме ОСОБА_2 , порушення передбачене ст. 173 КУпАП не скоював, людську гідність не принижував та нецензурною лайкою не висловлювався. Окрім того зазначив, що звертався до органів поліції з зверненням щодо дій ОСОБА_2 , котре було перенаправлено до Суворовського РАЦСу для проведення службової перевірки та прийняття законного рішення. До теперішнього часу відповіді на своє звернення він так і не отримав та результат службової перевірки також відсутній.
Постановою суду від 25 травня 2021 року було витребувано від Суворовського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м. Одеса, вул. Десантна, 14) інформаційну довідку чи проводилась службова перевірка за зверненням від 26 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , щодо співробітника РАЦСу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Якщо така перевірка проводилась - надати рішення по суті перевірки.
Суворовський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м. Одеса, вул. Десантна, 14) надав інформаційну довідку про те, що постанову перенаправлено до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у зв'язку з тим, що проведення службової перевірки не входить до компетенції відділу.
Окрім того, судом двічі направлялась постанова суду від 25 травня 2021 року разом з відповіддю Суворовського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), однак жодної відповіді по суті так і не надано.
ОСОБА_1 в судове засідання від 16.07.2021 року не прибув, про розгляд справи обізнаний належним чином, причин неявки суду не сповістив та з заявою про відкладення розгляду справи не звертався.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, містить в собі фактичні данні про обставини правопорушення, і відповідно є одним з доказів по справі, у зв'язку з чим, судом, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, протокол оцінюється нарівні з іншими доказами по справі, перед якими, він не має переваги, та відповідно на підставі оцінки всіх доказів по справі, судом приймається відповідне рішення.
Відповідно до умов статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 1 статті 256 КУпАП передбачено у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються : дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до відповідальності та інше.
Згідно із ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 62 Конституції України прямо вказує особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Відповідно до ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коли яких визначається законом.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 № 23рп/2010 - конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті1,3, частина друга статті19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження - не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Розглядаючи питання ефективного засобу правового захисту Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) в п. 114 Рішення від 10 вересня 2010 року у справі «Макфарлейн проти Ірландії» (заява № 31333/06), п. 38 Рішення Великої Палати від 29 березня 2006 року у справі «Ріккірді Піссаті проти Італії» (заява № 62361/00) зазначив, що засіб є ефективним тільки якщо він доступний та достатній.
В силу п. 255 Рішення ЄСПЛ від 12 грудня 2012 року у справі «Ель-Масрі проти колишньої Югославської Республіки Македонія» (заява № 39630/09) та п. 152 у справі «Кудла проти Польщі» (заява № 30210/06) від 26 жовтня 2000 року засіб повинен бути ефективним на практиці й по закону, а згідно п. 36-40 Рішення від 24 липня 2012 року у справі «Джорджевич проти Хорватії» (заява № 41526/10) при оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника.
У своєму рішенні від 17 березня 2009 року у справі «Хутман і Меус проти Бельгії» (заява № 9411/05) п. 44 ЄСПЛ зазначив, що національні органи повинні тлумачити та застосовувати своє національне законодавство без зайвого формалізму.
Судом встановлено, що 26 лютого 2021 року о 14 год. 00 хв. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник обопільний конфлікт, котрий вилився в глибоку неприязнь один до одного.
Приймаючи до уваги, що строки притягнення до відповідальності, передбачені ст.38 КУпАП минули, суд вважає, що до ОСОБА_1 не може бути застосовано адміністративне стягнення, а правопорушення підлягає закриттю, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Так, подія мала місце 26 лютого 2021 року, згідно супровідного документу матеріали адміністративної справи надійшли до суду 31 березня 2021 року. Розгляд справи тривав до 16 липня 2021 року.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Отже, враховуючи сплив строку накладення адміністративного стягнення, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне про адміністративне правопорушення саме на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи викладене вище, ту обставину, що на час розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП закінчились, суд приходить до висновку, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП,-
Постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , закрити, у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 10 днів.
Суддя