Справа № 509/233/21
15 липня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Жижки О.В.
секретар Майорова Ю.С.
за участю позивача ОСОБА_1
представника 3-ї особи Сороката О.П.
відповідач не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт Овідіополь, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про поділ майна подружжя та визначення місця проживання малолітньої дитини,-
15 січня 2021 року, позивач ОСОБА_1 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області із вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати за позивачем право власності на 1/2 ідеальних частин квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 65,3 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м., зареєстрованої за відповідачем ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 25.02.2011 року, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі за № 192, визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у справі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що позивач перебувала в шлюбі з відповідачем з 07.06.2003 року, однак рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2019 року шлюб був розірваний. Від шлюбу у сторін є спільні діти, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час зареєстрованого шлюбу сторони за спільні кошти придбали на ім'я відповідача квартиру АДРЕСА_1 . Однак, після розірвання шлюбу з відповідачем, він чинить перешкоди позивачу у користуванні спільним майном, погрожує виселенням. Окрім того, відповідач чинить перешкоди у реєстрації місця проживання спільних дітей за адресою: АДРЕСА_2 у спільній квартирі. 11.12.2020 року позивач звернулась до Таїровської селищної ради із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 . Цього ж дня позивачу було відмовлено у реєстрації місця проживання малолітнього сина через відсутність згоди на це батька - відповідача. Відповідач відмовляється надавати дозвіл на реєстрацію місця проживання наших дітей у нашій спільній квартирі та ставить мене і дітей у скрутне становище через відсутності у них реєстрації місця проживання. Вже досить тривалий час сторони не можуть дійти згоди щодо визначення місця проживання наших дітей
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.02.2021 року провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання на 23.03.2021 року.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.03.2021 року витребувано від Одеського державного нотаріального архіву належним чином посвідчену копію нотаріальної справи з посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 65,3 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, від 25 лютого 2011 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Горбань М.В. Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області в реєстрі за № 192.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.03.2021 року зобов'язано Орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Одеської області підготовити та надати висновок про визначення місця проживання та реєстрації малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
07 квітня 2021 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла належним чином посвідчена копія нотаріальної справи з посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 65,3 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, від 25 лютого 2011 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Горбань М.В. Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області в реєстрі за № 192.
У судове засідання 23.03.2021 року відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою та поштовим повідомленням про вручення йому судової повістки, у зв'язку з чим та витребуванням від органу опіки та піклування Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розгляд справи було відкладено на 19.04.2021 року.
У судове засідання 19.04.2021 року учасники процесу не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, день та місце його проведення, у зв'язку з чим підготовче засідання було відкладено на 24.05.2021 року.
Відповідно до висновку про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , що був отриманий Овідіопольським районним судом Одеської області 23.04.2021 року, підписаний селищним головою Таїровської селищної ради Хасаєвим Т.Х., та затверджений рішенням виконавчого комітету Таїровської селищної ради від 19.04.2021 року № 95, орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У судове засідання 24.05.2021 року не з'явилися відповідач та представник третьої особи, хоча належним чином повідомлялися про час, день та місце його проведення, а відповідач телефонограмою та на офіційному сайті суду, у зв'язку з чим підготовче засідання було відкладено на 16.06.2021 року.
11.06.2021 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшов лист в.о. начальника служби у справах дітей Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 10.06.2021 року № 190/239, в якому вона просить суд розглядати справу без її участі та при прийнятті рішення врахувати висновок органу опіки та піклування Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, затверджений рішенням виконавчого комітету Таїровської селищної ради від 19.04.2021 року № 95, про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судове засідання 16.06.2021 року відповідач та представник третьої особи не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, день та місце його проведення, а відповідач телефонограмою і на офіційному сайті суду, у зв'язку з чим суд врахував думку позивача та його представника та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.07.2021 року.
У судове засідання 15.07.2021 року відповідач не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про час, день та місце його проведення, у тому числі і на офіційному сайті суду, і суд, враховуючи думку позивача та представника третьої особи, вирішив провести судовий розгляд.
У судовому засіданні 15.07.2021 року дитина виявила бажання проживати з матір'ю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
07 червня 2003 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського обласного управління юстиції між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб.
На підставі договору купівлі-продажу від 25 лютого 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Горбань М.В. за №192, ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_3 .
Згідно з заявою від 25.02.2011 про згоду на купівлю квартири, зареєстрованою приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Горбань М.В. за №191, ОСОБА_1 дала згоду чоловіку ОСОБА_2 , з яким з 07.06.2003 перебувала у зареєстрованому шлюбі на купівлю квартири АДРЕСА_3 , яка придбавалася ОСОБА_2 на спільні кошти.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, дата формування 04.01.2021, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 .
Рішенням від 19 червня 2019 року у справі 520/9315/19 Київським райойним судом м. Одеси шлюб позивача з відповідачем було розірвано.
Відповідно до ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Як передбачено ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч.1,3 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з ч.1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
На підставі ч.1,2 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно зі ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Згідно роз'яснень даних в п.п. 23, 25 Постанови пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК (2947-14) щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК (435-15), за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Отже, судом вставнолено, що під час зареєстрованого шлюбу позивачем з відповідачем за спільні кошти придбано квартиру, право власності на яку зареєстровано за відповідачем.
Зважаючи на наведене, суд вважає за можливе задовольнити позов у цій частині, а саме визнати вказану квартиру об'єктом права спільної сумісної власності позивача і відповідача та визнати за позивачем право власності на Ѕ частину цієї квартири.
Щодо вимог про визначення місця проживання ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 , судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки про осіб зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_3 , станом на 23.12.2020, до складу сім'ї входять: ОСОБА_1 (дата реєстрації 15.08.2011), ОСОБА_3 (не зареєстрований), ОСОБА_4 (не зареєстрований).
Відповідно до акту проживання від 18.12.2020, підписаного сусідами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , депутатом Таїровської селищної ради Мораитес С.Л., підпис якого завірений селищним головою, у квартирі АДРЕСА_3 , зареєстрована та постійно проживає ОСОБА_1 разом зі своїми дітьми: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
11 грудня 2020 року позивач звернувся до Таїровської селищної ради із заявою про
реєстрацію місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 та їй було відмовлено у реєстрації місця проживання сина через відсутність згоди на це батька - відповідача.
11 грудня 2020 року позивач звернувся до Таїровської селищної ради із заявою про
реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 та їй було відмовлено у реєстрації місця проживання сина через відсутність згоди на це батька - відповідача.
Згідно з висновком про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , що був отриманий Овідіопольським районним судом Одеської області 23.04.2021 року, підписаним селищним головою Таїровської селищної ради Хасаєвим Т.Х., та затвердженим рішенням виконавчого комітету Таїровської селищної ради від 19.04.2021 року № 95, орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить, перш за все, на батьках.
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди, насамперед, мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно з ч.1 ст. 33 Конституції України кожна особа має право на вільний вибір місця проживання.
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Згідно зі ст. 9 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано постановою ВР за № 789-XII від 27 лютого 1991р., держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Позивач вказує, що сторони не дійшли згоди щодо місця проживання дітей, про що свідчить факт відсутності реєстрації їх місця проживання, відповідач відмовляється надавати згоду на здійснення такої реєстрації у спільній квартирі.
Судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_3 , зареєстрована та постійно проживає ОСОБА_1 разом з дітьми: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Враховуючи наведене та висновок органу опіки та піклування Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, суд вважає за необхідне визначити місце проживання ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 , за місцем її реєстрації та проживання.
За таких обставин позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2724,00 грн.
Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про поділ майна подружжя та визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити.
Визнати квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 65,3 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м., об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) право власності на 1/2 ідеальних частин квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 65,3 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м., зареєстрованої за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 25 лютого 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрованого за №192.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за місцем її реєстрації та проживання.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Овідіопольський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення складений 19.07.2021 року.
Суддя О. В. Жижка