Справа № 504/757/21
Номер провадження 2/504/1617/21
19.07.2021смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Литвинюк А.В.
за участю секретаря - Сухіна Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
11.03.2021 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд розірвати шлюб, укладений 23.09.2006 року та зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №1682.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 23.09.2006 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.
У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції 19.12.2006 року.
Позивач стверджує, що подружнє життя з відповідачем не склалось, причиною цього стали різні погляди на життя та розбіжності по найважливішим життєвим питанням, а також втрачено почуття любові та поваги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу головуючим у справі визначено суддю Литвинюк А.В.
Ухвалою суду від 13.04.2021 року було прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами у справі у строки, передбачені ст.275 ЦПК України з повідомленням (викликом) учасників справи.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст.128-130 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій проти розірвання шлюбу не заперечує та просить розглядати справу у його відсутність.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також у зв'язку з тим, що позивач підтримує позовні вимоги, а відповідач позов визнав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого позивача та належним чином повідомленого відповідача, на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Згідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Як вбачається з ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Положеннями ч.3 ст.109 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до вимог ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Ст.112 СК України передбачено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
У відповідності до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно роз'яснень, які викладені у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 27.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що 23.09.2006 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, укладений між ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 , про що зроблено актовий запис за №1682.
У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції 19.12.2006 року.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Суд вважає, що подальше спільне життя дружини - ОСОБА_3 та чоловіка - ОСОБА_2 й збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, примирення між ними неможливе, спорів з приводу спільного майна немає.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що причини які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, тому подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Отже, суд вважає за можливе стягнути з відповідача по справі понесені позивачем документально підтвердженні витрати у розмірі 908 гр.
Керуючись ст.ст.10,206,263-265,274-279 ЦПК України, ст.ст.1,56,110,112,113,161,180 СК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 23.09.2006 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №1682.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивача « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області 23.03.1998 року, (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати у розмірі 908 грн.
Рішення після набрання ним законної сили направити до Лиманського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Литвинюк А. В.