Справа № 947/20870/21
Провадження № 2-з/947/897/21
про забезпечення позову
19.07.2021 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Гниличенко М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
08.07.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина РФ, довідка про реєстрацію місця проживання № М1-143421-ф/л від 15.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 05.12.2019 року було укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_2 отримав в борг 500 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 11965141,00 грн. та зобов'язався повернути зазначену суму грошових коштів у повному обсязі до 05.12.2020 року, що відповідачем ОСОБА_2 не було виконано.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 20880978, загальною площею 38,2 кв.м, що належить йому на підставі Договору купівлі-продажу р.3387 від 06.12.2007 року; заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна - земельну ділянку, кадастровий № 5110137500:52:022:0032, площею 0,0457 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; накладення арешту на нерухоме майно - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 20880978, загальною площею 38,2 кв.м, що належить йому на підставі Договору купівлі-продажу р.3387 від 06.12.2007 року; накладення арешту на нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий № 5110137500:52:022:0032, площею 0,0457 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2021 року справу за вказаним позовом було розподілено судді Гниличенко М.В.
Відповідно до ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.8 ст.187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
09.07.2021 року судом з метою визначення підсудності та отримання інформації про реєстрацію місця проживання відповідача було здійснено запит до відділу адресної довідкової роботи головного управління державної міграційної служби України в Одеській області.
Відповідно відповіді адресної довідкової служби від 19.07.2021 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до Київського району м.Одеси.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по справі у випадку задоволення позовних вимог та накладення арешту забезпечить виконання майнових вимог позивача у разі задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи та встановивши обставини, з яких позивач просить вжити заходи забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч.2 ст.149 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
В порядку ст. 150 ЦПК України, видами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам та інше.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, перевіряючи надану до суду заяву та додані до неї документі вбачається, що між сторонами по справі виник спір стосовно виконання умов договору позики від 05.12.2019 року, укладеного між сторонами по справі.
З позовної заяви вбачається, що предметом спору є стягнення коштів за договором позики у розмірі 500 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 11965141,00 грн., відповідач є громадянином РФ, фактично має довідку про реєстрацію місця проживання від 15.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , яке може бути змінено, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по справі у випадку можливого задоволення позовних вимог, тому накладення арешту забезпечить виконання майнових вимог позивача у разі задоволення позову.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що ОСОБА_2 належить на праві власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 20880978, загальною площею 38,2 кв.м., на підставі Договору купівлі-продажу р.3387 від 06.12.2007 року. Зазначений будинок знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 5110137500:52:022:0032, площею 0,0457 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, саме пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідна письмова заява будь-якої з осіб, які беруть участь у справі, яка повинна відповідати приписам та вимогам встановленим ст.151 ЦПК України.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, судом встановлено, що вона є обґрунтованою, відповідає вимогам встановленим ст.151 ЦПК України та сплачена судовим збором, тому підстави для відмови у задоволенні заяви відсутні.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Таким чином, з метою захисту законних прав та інтересів позивача та з метою уникнення будь-яких дій спрямованих на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що, в свою чергу, унеможливить виконання можливого рішення суду на користь позивача, суд вбачає доцільним задовольнити подану позивачем заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна, зокрема житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 20880978, загальною площею 38,2 кв.м, що належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу р.3387 від 06.12.2007 року та земельної ділянки, кадастровий № 5110137500:52:022:0032, площею 0,0457 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 та накладення арешту на вищевказане нерухоме майно.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Керуючись ст.ст.4,12,149-153,258-261 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити.
Заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 20880978, загальною площею 38,2 кв.м, що належить ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на підставі Договору купівлі-продажу р.3387 від 06.12.2007 року та земельної ділянки, кадастровий № 5110137500:52:022:0032, площею 0,0457 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
Накласти арешт на наступне нерухоме майно:
- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 20880978, загальною площею 38,2 кв.м, що належить ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на підставі Договору купівлі-продажу р.3387 від 06.12.2007 року;
- земельну ділянку, кадастровий № 5110137500:52:022:0032, площею 0,0457 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
Копію ухвали направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м.Одеса, вул. Черняховського, 6) - до виконання.
Копію ухвали суду направити учасникам процесу.
Обов'язок пред'явлення цієї ухвали до виконання покласти на позивача ОСОБА_1 або його представника за довіреністю (ордером).
Виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.07.2021 року.
Суддя Гниличенко М. В.