Справа № 493/339/21
Провадження № 2-а/493/7/21
16 липня 2021 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді ТІТОВОЇ Т.П.
за участю секретаря СИРОТИ О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балта справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській областіпро скасування постанов про адміністративні правопорушення,
09.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду з позовом до інспектора СРПП № 1 Балтського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції Кичанова Руслана Валентиновича, за участю третьої особи Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про адміністративні правопорушення.
Ухвалою суду від 09.03.2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для виправлення недоліків.
29.03.2021 року позивач ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву, яку ухвалою суду від 30.03.2021 року було залишено без руху та надано позивачу строк для виправлення недоліків.
31.03.2021 року позивач ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанов про адміністративні правопорушення.
Ухвалами суду від 31.03.2021 року поновлено пропущений строк для звернення до адміністративного суду, відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду.
14.04.2021 року на адресу суду надійшла заява від Департаменту патрульної поліції про заміну відповідача належним відповідачем.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 12.05.2021 року замінено неналежного відповідача Департамент патрульної поліції належним відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Одеській області.
28.05.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому представник просив у задоволені позову відмовити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.01.2021 року приблизно о 21:40 год., в с. Саражинка Балтського району Одеської області він керував транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції, якими не було повідомлено законних підстав для зупинки. На вимогу поліцейського він пред'явив для перевірки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія НОМЕР_2 від 17.04.2019 року на право керування транспортними засобами. Після перевірки документів поліцейський повідомив йому про те, що його автомобіль переобладнано без узгодження з сервісним центром МВС України, а саме встановлені бампера від автомобіля ВАЗ 2105, що є порушенням вимог Правил дорожнього руху України та вказує на ознаки правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КУпАП, на що він повідомив поліцейському, що встановлення на автомобіль бамперів від автомобіля ВАЗ 2105 не потребує узгодження з сервісним центром МВС України, а відповідно і не утворює склад даного правопорушення, просив його не виносити постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Після цього поліцейським повторно було пред'явлено вимогу пред'явити і передати йому реєстраційні документи на автомобіль і посвідчення водія, на що він погодився частково, пред'явив їм своє вищевказане посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля, але передавати ці документи поліцейському в руки відмовився, в результаті чого поліцейським стосовно нього було складено дві постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 1 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою без посвідчення водія та за ст.121 ч. 1 КУпАП, а саме за керування водієм транспортним засобом, який переобладнаний без узгодження із сервісним центром МВС України. Під час розгляду даних справ поліцейським не було роз'яснено його процесуальні права.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями поліцейського, останній повідомив позивачу, що постанови ним будуть складені у відділку поліції за його місцем роботи, копії яких він отримав поштою 23.02.2021 року.
Позивач вважає дані постанови незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував, коли його зупинив інспектор поліції, незважаючи на неповідомлення інспектором про причини зупинки він надав інспектору для ознайомлення посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та повідомив, що встановлення на його автомобілі бамперів від іншої марки не потребують узгодження в сервісному центрі.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності його довірителя ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив справу розглянути без участі представника ГУНП в Одеській області, позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2021 року інспектором СРПП № 1 Балтського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції Кичановим Р.В. винесено постанови серії БАБ № 382459 та серії БАБ № 382460 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 121 ч. 1, 126 ч. 1 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Зі змісту вказаних постанов вбачається, що ОСОБА_1 30.01.2021 року о 21 год. 55 хв., керував автомобілем ВАЗ 2106, д/н/з НОМЕР_1 , який переобладнаний без узгодження сервісного центру МВС, а саме встановлені бампери від ВАЗ 2105, та без посвідчення водія.
Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію», поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Так, у відповідності до п. 31.3 «а» ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
П. 32.2 «б» ПДР визначено, що переобладнання транспортних засобів узгоджуються з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС.
П. 5.2 ДСТУ 3649:2010 Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання визначає, що не дозволено вносити зміни у конструкцію КТЗ, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком.
Згідно із ст. 32 Закону України "Про дорожній рух", переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.
Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.
Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607, цей Порядок визначає процедуру переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива (далі - переобладнання транспортного засобу).
П. 3 Порядку № 607 передбачено, що переобладнання транспортного засобу проводиться суб'єктом господарювання, який має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, або власником такого засобу в індивідуальному порядку.
Згідно з п. 5 Порядку № 607, для переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник подає до спеціально уповноваженої організації заяву про погодження переобладнання транспортного засобу, в якій зазначаються відомості про транспортний засіб, вид переобладнання, а також технічна та інша інформація, необхідна для проведення переобладнання.
П. 6 Порядку № 607 визначено, що спеціально уповноважена організація розглядає заяву про погодження і визначає технічну можливість та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що його конструкція повинна відповідати вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 7 Порядку № 607, за результатами розгляду заяви про погодження спеціально уповноважена організація видає документ про погодження або надає обґрунтовану відмову в погодженні переобладнання транспортного засобу.
Отже, переобладнанням транспортних засобів, серед іншого, також є установка спеціального обладнання не передбаченого нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
Обов'язок власників транспортних засобів та осіб, які використовують їх на законних підставах, зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів (зокрема переобладнання), передбачений ч. 10 ст. 34 ЗУ «Про дорожній рух» та п. 30.1 розділу 30 ПДР.
Таким чином, виходячи аналізу ст. 32 ЗУ «Про дорожній рух», заміна на транспортному засобі штатного бампера на бампер, не передбачений нормативно-технічною документацією, є переобладнанням і це переобладнання повинно відповідати встановленим правилам, нормативам та стандартам.
Разом з тим, у даному випадку, встановлення на транспортний засіб бампера від іншого схожого за технічними характеристиками транспортного засобу не призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях , розміщення центру ваги та інших змін, обумовлених ст. 32 ЗУ «Про дорожній рух», а отже таке переобладнання не потребує погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншою спеціально уповноваженою на це організацією. Заміна бампера у такому випадку не призводить до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, а отже на таке переобладнання не поширюється вимога щодо його відображення у реєстраційних документах, що узгоджується з листом Головного сервісного центру МВС від 27.05.2020 року № 31/Д-934.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В ході розгляду справи встановлено, що переобладнання позивачем свого транспортного засобу не потребує погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншою спеціально уповноваженою на це організацією та відображення такого переобладнання у реєстраційних документах.
Що стосується постанови серії БАБ № 382459 від 30.01.2021 року, якою позивача було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме, що він керував автомобілем без посвідчення водія.
Так, відповідно до п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами п. 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1 ПДР України.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», а саме, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у п. 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З оглянутого оптичного носія інформації DVD-R диску з відеозаписами від 30.01.2021 року, який наданий позивачем вбачається, що останній мав при собі посвідчення водія, що також узгоджується з рапортом інспектора Кичанова Р.В про те, що водій ОСОБА_1 пред'явив посвідчення, але не дав можливості повністю ознайомитися з його змістом.
Але суд звертає увагу, що у фабулі постанови серії БАБ № 382459 від 30.01.2021 року зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем без посвідчення водія, а не про те, що він пред'явив посвідчення, але не дав можливості з ним ознайомитися. Це різні підстави притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, позивач надав докази того, що він мав при собі посвідчення водія, коли керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративних правопорушень, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративних правопорушень в діях позивача, а отже рішення відповідача слід вважати необґрунтованим.
На підставі наведеного та керуючись ЗУ «Про дорожній рух», ст. ст. 7, 122, 139, 245, 247, 251, 255 КУпАП, ст. ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 283, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській областіпро скасування постанов про адміністративні правопорушення - задовольнити.
Постанови інспектора СРПП № 1 Балтського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції Кичанова Руслана Валентиновича серії БАБ № 382459 та серії БАБ № 382460 від 30.01.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 121 ч. 1, 126 ч. 1 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Балтський районний суд Одеської області до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 16.07.2021 року