Справа №583/429/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ярошенко Т. О.
Номер провадження 33/816/214/21 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
08 липня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., за участі секретаря судового засідання - Могиленець А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 583/429/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.03.2021, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката Діброви К. Ю.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу правопорушення, оскільки обставини його зупинки працівниками поліції, викладені в постанові містять істотні суперечності, допитана судом свідок ОСОБА_4 є зацікавленою особою через те, що працює в поліції і відповідно не могла бути залучена в якості свідка, свідок ОСОБА_5 безпосередньо судом не допитувався, а тому суд безпідставно послався на надані ним письмові пояснення, одночасно ухилившись від допиту свідків сторони захисту. Зазначає, що дійсно відмовився проходити огляд на місці зупинки т/з, однак погодився пройти такий огляд в медичному закладі, але працівники поліції йому відмовили, що пояснює не безперервність відеозапису з нагрудних камер поліцейських, які до того ж в порушення ст. 266 КУпАП не відсторонили його від керування т/з. Крім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.03.2021 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування т/з строком 1 рік. Стягнуто на користь держави 454 грн судового збору.
Згідно постанови судді, 29.01.2021 о 06:45 год. по вул. Лєбєдєвої в м. Охтирка Сумської області ОСОБА_3 керував т/з ГАЗ 33021 д. н. з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини рота, почервоніння очей, від продува газоаналізатора Alcotester Drager 6820 на місці та проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Вислухавши доводи ОСОБА_3 і його захисника Діброви К. Ю., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі через відсутність події та складу правопорушення, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Рішення про накладення стягнення на ОСОБА_3 ухвалено суддею 18.03.2021, а апеляційна скарга подана 29.03.2021 - наступний робочий день після спливу передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП строку - 28.03.2021 (вихідний день - неділя), тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 236538 від 29.01.2021, суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, що повністю відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об'єктивно підтверджується доказами у справі, а саме:
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , згідно яких 29.01.2021 у їх присутності ОСОБА_3 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора та прослідувати до медичного закладу;
- відеозаписом персональних мобільних відеореєстраторів працівників поліції, яким підтверджується факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп'яніння;
- письмовими поясненнями інспектора СРПП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Пасюги О. С., згідно яких інспектором поліції оформлювались матеріали про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, здійснювалася відеозйомка, були присутні свідки. Також інспектором зауважено, що ним належно оформлений адміністративний матеріал у відповідності до закону, а тому просив суд дослідити докази по справі, іншої інформації надати не може;
- показаннями в апеляційному суді свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що працює охоронцем на Охтирському хлібокомбінаті. ОСОБА_3 прибув на роботу до хлібокомбінату близько 06 години ранку, взяв ключі від транспортного засобу та розписався у журналі. Він знаходився на відстані 30-40 см від ОСОБА_3 та ознаки алкогольного сп'яніння у нього були відсутні;
- показаннями в апеляційному суді свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що працює водієм на Охтирському хлібокомбінаті та проживає у м. Охтирка. Повідомив, що рано вранці грузили автомобіль хлібобулочними виробами та ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_3 не помітив.
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги в частині зацікавленості свідка ОСОБА_4 щодо факту відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп'янінні, оскільки жодних обставин, які б підтверджували зацікавленість свідка ОСОБА_4 судом апеляційної інстанції не встановлено. Надані ними пояснення в суді першої інстанції не викликають сумнівів та при досліджених доказів, зокрема відеозапису, у поведінці вказаного свідка не вбачається будь-якої упередженості чи необ'єктивності, які б могли вплинути на порядок проходження огляду на стан сп'яніння.
Досліджуючи під час розгляду письмові пояснення свідка ОСОБА_5 на предмет їх достовірності і допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як докази вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ці письмові пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об'єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі, враховуючи, що цей свідок, будучи повідомлений в установленому законом порядку про час і місце розгляду справи, не спростував перед судом у будь-який спосіб викладені ними у його письмових поясненнях обставини, що не протирічить принципам, які застосовуються у випадках, коли свідок обвинувачення не з'являється у судове засідання і надані ним раніше показання визнаються допустимими як докази, які узагальнені та уточнені ЄСПЛ у справі «Аль-Хавайя й Тахері проти Сполученого Королівства» (Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom), заяви № 26766/05 і № 22228/06, ECHR 2011), згідно яких необхідно проводити три етапний аналіз відповідності положенням п. 1 і п.п. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції того провадження, у якому показання свідка, який не був присутнім та допитаним у судовому засіданні, були визнані допустимими як доказ, оскільки у справі мали місце достатні урівноважуючи фактори, які забезпечили належну і чітку оцінку достовірності таких доказів, та надійні процесуальні гарантії, що компенсували недоліки, з якими зіткнулася сторона через допустимість неперевірених доказів, а також забезпечена загальна справедливість судового розгляду.
Зокрема, письмові пояснення свідка ОСОБА_5 не є єдиними або ж вирішальними доказами для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ці пояснення не є більш значущими, ніж інші безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, які є достатньо вагомими для визнання особи винуватою, і лише об'єктивно та органічно доповнюють останні у їх сукупності.
Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з приводу того, що ознак стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_3 не були помітні не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки вони не була присутніми при розмові ОСОБА_3 з працівниками поліції, тому не є безпосереднім свідком самої події. При цьому огляд на стан сп'яніння і проводиться з тією метою, щоб з'ясувати, чи перебуває чи навпаки не перебуває особа, яка керує т/з, у стані сп'яніння, оскільки зазначені вище свідки не мають відповідного фаху, будь-якого відношення до огляду водіїв на стан сп'яніння на підприємстві не мають.
Той факт, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_3 після складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП від керування т/з може бути лише підставою для притягнення цих працівників до дисциплінарної відповідальності при доведеності їх проступку, але не свідчить про порушення процедури огляду.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 відносно того, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, то вони не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають, оскільки після відмови від проходження огляду на місці зупинки т/з ОСОБА_3 тільки формально погодився пройти огляд в лікарні, про що свідчить послідуюча поведінка останнього, який одразу після цього почав наголошувати на тому, що його автомобіль завантажений хлібом, замки відсутні та йому необхідно забезпечити збереження хліба, що обґрунтовано розцінено працівником поліції як ігнорування водієм вимог п. 2.5 ПДР.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім іншого, настає за відмову особи, яка керує т/з, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, а тому і поліцейським спочатку, і суддею суду першої інстанції у подальшому правильно установлені як факт керування т/з особою із ознаками сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), так і факт відмови цієї особи від проходження огляду щодо стану алкогольного сп'яніння в присутності 2-х свідків. Оскільки зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших НПА чи підзаконних НПА, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, то у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_3 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, порядок якого закріплений у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Таким чином, ОСОБА_3 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, а водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
Відсутність безперервного відеозапису обставин вчинення ОСОБА_3 правопорушення жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова ОСОБА_3 від проходження огляду зафіксована на файлі наданому працівниками поліції і при їх огляді не виникає сумніву у їх достовірності, тому відеозаписи є належними та допустимими доказами.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження.
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.03.2021 відносно ОСОБА_9 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов