Номер провадження: 22-ц/813/1354/21
Номер справи місцевого суду: 521/20913/18
Головуючий у першій інстанції Коблова О. Д.
Доповідач Громік Р. Д.
07.07.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
за участю секретаря - Сіваченко Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесаобленерго», ОСОБА_3 , третя особа - Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання дій протиправними та визнання договору недійсним,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесаобленерго», ОСОБА_3 , третя особа - Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання дій протиправними та визнання договору недійсним.
Уточнивши позовні вимоги позивачі просять суд визнати протиправними дії відповідача - Акціонерного товариства «Одесаобленерго» щодо видачі технічних умов приєднання № 0149-2018-0130 від 15.06.2018 року до електричних мереж, укладання договору про стандартне приєднання до електричних мереж № 0149-2018-0130 від 15.06.2018 року об'єкту самочинного будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та укладення договору на користування електричною енергією з неналежним користувачем ОСОБА_3 та визнати недійсним з моменту укладання Договір про стандартне приєднання до електричних мереж № 0149-2018-0130 від 15.06.2018 року, укладений між АТ «Одесаобленерго» та ОСОБА_4 , застосувати наслідки недійсності договору про стандартне приєднання до електричних мереж № 0149-2018-0130 від 15.06.2018 року укладений між АТ «Одесаобленерго» та ОСОБА_4 у вигляді визнання недійсними технічних умов приєднання, робочого проекту по приєднанню та договору на користування електричною енергією, які були укладені внаслідок укладання договору про стандартне приєднання до електричних мереж № 0149-2018-0130 від 15.06.2018 року.
В обґрунтування своєї позиції, позивачі зазначають, що АТ «Одесаобленерго», видаючи технічні умови від 15.06.2018 року № 0149-2018-0130 та укладаючи договір про приєднання до електричних мереж систем розподілу, умисно діяв в порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Закону України «Про ринок електричної енергії», «Кодексу систем розподілу», оскільки він був обізнаний про факт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , про те що цей об'єкт самочинного будівництва є багатоквартирним будинком.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2019 року в задоволенні позовної заяви відмовлено.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на час звернення ОСОБА_3 до АТ «Одесаобленерго» із заявою про приєднання, Правила приєднання електроустановок до електричних мекреж, затверджені Постановою НКРЕ №32 від 17.01.2013р., втратили свою чинність.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції зміні в частині мотивування.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що у відповідності до п. 1.3 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ № 32 від 17.01.2013 (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) електропередавальна організація не має права відмовити в приєднанні до її електричних мереж електроустановки замовника за умови дотримання ним вимог цих Правил.
Послуга з приєднання надається на підставі договору про приєднання, що укладається за типовою формою.
Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із заявою про приєднання електроустановки певної потужності.
У вказаному пункті передбачено і перелік документів які необхідно надати заявнику до заяви про приєднання.
Згідно до п. 2.1.2. електропередавальна організація безоплатно протягом п'яти робочих днів від дня подання зазначеної заяви надає замовнику підписаний договір про приєднання, з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід'ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок.
15 червня 2018 року ОСОБА_3 звернулась до АТ «Одесаобленерго» з заявою про приєднання та надала передбачені п. 1.3 Правил приєднання документи.
15 червня 2018 року останній було видано технічні умови №0149-2018-0130 та проект договору про стандартне приєднання до електричних мереж 470; 0149-2018-0130 від 15.06.2018р., у зв'язку з виконанням вимог передбаченими Правилами приєднання.
За статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Однак позивачі не вказали яке саме право позивачів було порушено з боку АТ «Одесаобленерго» під час укладання договору на приєднання.
За правилами недійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами. Оспорюванні технічні умови та робочий проект самі по собі не породжують для позивачів будь-яких правових наслідків. Технічні умови є чинними до виконання Договору про приєднання, а робочий проект це взагалі технічна документація яке регламентує виконання певних робіт.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У статті 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем та його представником позовні вимоги не доведені у зв'язку з цим підстави для задоволення поданого позову відсутні.
Однак судова колегія не може погодитись з мотивуванням рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення (ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ч.1 ЦПК України).
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. ст.42, 48 ЦПК України).
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.
Суд повинен встановити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і, залежно від встановленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову у їх задоволенні.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду із позовною заявою, правовою підставою якої зазначили ст.ст. 376, 386, 391 ЦК України, зазначивши у справі відповідачами ОСОБА_5 та АТ «Одесаобленерго. Уточнивши позовні вимоги, позивачі просили визнати протиправними дії відповідача - Акціонерного товариства «Одесаобленерго» щодо видачі технічних умов приєднання № 0149-2018-0130 від 15.06.2018 року до електричних мереж, укладання договору про стандартне приєднання до електричних мереж № 0149-2018-0130 від 15.06.2018 року об'єкту самочинного будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та укладення договору на користування електричною енергією з неналежним користувачем ОСОБА_3 та визнати недійсним з моменту укладання Договір про стандартне приєднання до електричних мереж № 0149-2018-0130 від 15.06.2018 року, укладений між АТ «Одесаобленерго» та ОСОБА_4 , застосувати наслідки недійсності договору про стандартне приєднання до електричних мереж № 0149-2018-0130 від 15.06.2018 року укладений між АТ «Одесаобленерго» та ОСОБА_4 у вигляді визнання недійсними технічних умов приєднання, робочого проекту по приєднанню та договору на користування електричною енергією, які були укладені внаслідок укладання договору про стандартне приєднання до електричних мереж № 0149-2018-0130 від 15.06.2018 року.
Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов'язки (ст. 50 ЦПК України).
Відповідачем слід визнавати особу, яка порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи або інтереси позивача, при цьому, особа притягається до участі у справі в якості відповідача за позовною вимогою, яка пред'являється до неї. У зв'язку з цим, неналежними відповідачами слід визнавати таких відповідачів, щодо яких судом встановлено, що вони не є зобов'язаними особами за вимогою позивача.
Для правильного вирішення питання щодо належного (неналежного) відповідача недостатньо встановити відсутність у особи обов'язку відповідати за позовом. Щоб визнати відповідача неналежним, суд повинен мати відомості про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.
Встановлення вказаних обставин є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові.
Судом апеляційної інстанції було зроблено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з якої вбачається, що власниками квартир АДРЕСА_2 є ОСОБА_6 (квартира АДРЕСА_3 ), ОСОБА_7 (квартира АДРЕСА_4 ), ОСОБА_8 (квартира АДРЕСА_5 ), ОСОБА_7 (квартира АДРЕСА_1 ), ОСОБА_9 (квартира АДРЕСА_6 ), ОСОБА_10 (квартира АДРЕСА_7 ), ОСОБА_11 (квартира АДРЕСА_8 ), ОСОБА_12 (квартира АДРЕСА_9 ), ОСОБА_13 (квартира АДРЕСА_10 ), ОСОБА_13 (квартира АДРЕСА_11 ).
Додатково колегія суддів звертає увагу на постанову Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, в якій вказано, що у січні 2015 року і станом на час звернення із позовом до суду (22 лютого 2016 року), власниками квартир АДРЕСА_12 є треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_35 і ОСОБА_28 .
Таким чином, визнання недійсним з моменту укладання Договору про стандартне приєднання до електричних мереж №0149-2018-0130 від 15.06.2018 року, укладений між АТ «Одесаобленерго» та ОСОБА_4 безпосередньо стосуються прав власників квартир АДРЕСА_13 вказаного будинку, які також є і споживачами послуг із електропостачання.
Позовна заява ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не містить обґрунтувань того, чому саме ОСОБА_3 , яка з січня 2015 року не має відношення до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , повинна бути відповідачем у вказаному цивільному провадженні.
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ст. 51 ч.ч. 1,2 ЦПК України).
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року по справі № 523/9076/16-ц, постанова Верховного суду від 07.10.2020 по справі № 705/3876/18).
Зважаючи на те, що до участі у справі не залучені належні відповідачі, які повинні відповідати за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції виключається залучення осіб (фізичних або юридичних) в якості відповідачів, оскільки таке залучення не передбачено нормами цивільного процесуального законодавства, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення у мотивувальній частині.
Також, відповідно до п. 1 ч 1 ст. 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з'ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Таким чином, суд апеляційної інстанції виключно на стадії підготовки справи до апеляційного розгляду може залучити лише третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.
Більш того, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було подано заяв про залучення співвласників до участі у справі.
Доводи позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у скарзі, що на час звернення ОСОБА_3 до АТ «Одесаобленерго» із заявою про приєднання, Правила приєднання електроустановок до електричних мекреж, затверджені Постановою НКРЕ №32 від 17.01.2013р., втратили свою чинність, до уваги не приймаються, оскільки позивачі не залучили до участі у справі належних відповідачів.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року по справі № 523/9076/16-ц, постанова Верховного суду від 07.10.2020 по справі № 705/3876/18).
Ствердження позивачів у засіданні колегії суддів, що незалучення до участі у справі належних відповідачів не є підставою для відмови у позові, не заслуговують на увагу.
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_43 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_35 і ОСОБА_28 , станом на час розгляду справи у суді є власниками і користувачами квартир у будинку АДРЕСА_14 , а також споживачами послуг, тому питання заборони надання послуг до житлового будинку і знесення будинку безпосередньо стосується вказаних осіб, які не були залучені до розгляду справи взагалі.
Сторонами у справах позовного провадження є позивач - особа, яка вважає, що її цивільне право порушене і яка пред'явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач - особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач і яка, виходячи із заявленої тим правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом, у результаті задоволення якого повинна вчинити відповідні дії (утриматися від таких), може бути примушена до вчинення відповідних дій з метою поновлення прав позивача тощо (ст. 26 ч. 1, ст. ст. 30, 33 ЦПК України). Правомірній вимозі відповідає обов'язок належного відповідача усунути порушення права. Якщо йдеться про кілька відповідачів за пред'явленими вимогами, відповідні питання вирішуються з урахуванням цієї обставини (постанова Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі № 303/3567/16-ц).
До участі у справі позивачі не залучили належних відповідачів, тому відсутні підстави для ствердження про порушення прав чи інтересів, за захистом яких вони звернулись до суду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, однак мотивування рішення суду першої інстанції є помилковим, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивування цією постанови.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2019 року змінити в мотивувальній частині.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 19 липня 2021 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк