19.07.21
33/812/258/21
Провадження №33/812/258/21 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП
Головуючий у першій інстанції Кирильчук О. І.
Доповідач апеляційного суду Ямкова О. О.
19 липня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Ямкової О. О.
за участю: секретаря Андрієнко Л. Д.
захисника Олексієнко В. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Олексієнко В. В. на постанову судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15 червня 2021 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- якою його визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, -
Згідно протоколу про адмінправопорушення, 19 квітня 2021 року о 00год. 30хв. у місті Миколаєві в районі будинку №30 по вулиці Легпромівській водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Nlssan Patrol», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (млява мова, порушення координації рухів, розширені зіниці очей), та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або у медичному закладі, чим порушив пункт 2.5 ПДР України, що зафіксовано за допомогою відеореєстратора серії DM4127.
Постановою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - Олексієнко В. В. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у діях водія складу правопорушення.
Апелянт вважає, що постанова є необґрунтованою, та не відповідає вимогам закону.
Зазначає про те, що встановлення поліцейськими у водія ознак наркотичного сп'яніння об'єктивно не підтверджено, та викликає сумніви.
Водій не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі, та його відмова у протоколі за допомогою двох свідків не зафіксована.
Наявність направлення водія на медогляд, на думку захисника, свідчить про те, що водій разом з поліцейськими переміщався з місця зупинки до медзакладу, але такі обставини за допомогою інших доказів не зафіксовано.
Вказує на протиріччя при складанні протоколу, в якому зазначено про час його складення у 00.50год., а фактично вголос він зачитаний в 01.10год.
Нажаль, суддя першої інстанції вищезазначеним фактам у своїй постанові оцінку не надав, що призвело до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, у їх межах, заслухавши пояснення захисника Клепалова С. О., а також вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, так як висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є вірними.
Ці висновки суду ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які спростовують доводи апелянта, викладені ним у апеляційній скарзі.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
Тому суд першої інстанції, як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, обґрунтовано послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис, здійснений відеореєстратором поліцейського, згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, як на місці зупинки, так і у медичному закладі в установленому законом порядку, чим за складеним протоколом порушив положення п. 2.5 ПДР України.
Сам протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозаписах, здійснених працівниками поліції на відеореєстратор серії DM4127.
З відеозаписів, що здійснено представниками поліції безперервно на відеореєстратор автомобіля патрульної поліції та патрульних поліцейських, вбачається, що поліцейськими спочатку близько о 00.30год. зупиняється автомобіль, під керуванням ОСОБА_1 , потім в 00.48год. йому вказується на підозру на стан наркотичного сп'яніння та роз'яснюється порядок проходження такого огляду, на що водієм ОСОБА_1 чітко та ясно надана відповідь «ні», яка свідчить про відмову у такому проходженні. Після цього поліцейським роз'яснюється водієві наслідки такої відмови та права, передбачені статтею 268 КУпАП, та о 00.50год. починається складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, за закінченням якої в 01.04 год. протокол зачитується поліцейським водієві вголос (а.с.3).
За таких обставин, усі заперечення захисника про порушення процедури роз'яснення порядку проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, наслідки такої відмови не мають процесуального значення, а дії представників поліції відповідають алгоритму дій, визначених статтею 266 КУпАП.
Посилання на протиріччя часу складення протоколу та часу його зачитування вголос не суперечить процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки спочатку поліцейськими встановлюється склад правопорушення, потім починається його фіксація, саме із заповнення дати та часу його складання, та у подальшому, після оформлення бланку, з протоколом ознайомлюється особа, відносно якої його складено. Вказання часу, який витрачається на заповнення документу поліцейським, в самому документу нормативно-локальними актами, які регулюють такі дії, не передбачено.
Посилання захисника на те, що на її думку, у водія за відеозаписом не вбачається ознак сп'яніння, спростовуються положеннями пункту 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), якими визначається, що наявність у водія ознак сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейських, які перевіряють наявність чи відсутність такого сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів.
Так, у відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За положеннями пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І і положеннями розділу ІІ Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи наркотичного виду сп'яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку не згоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі.
Натомість ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці зупинки, так і у медичному закладі, та ці обставини підтверджені належними письмовими доказами, що додані до матеріалів справи.
Видача поліцейським направлення до медичного закладу при відмові водія, не свідчить про те, що він його відвідував, а підтверджує лише той факт, що поліцейським дотримана процедура надання права водієві пройти такий огляд у медичному закладі, від проходження якого, він на свій розсуд, відмовився.
Таким чином, наведені письмові докази узгоджуються з відеозаписом та свідчать про те, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп'яніння, але відмовився пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі.
Посилання захисника на те, що огляд на стан наркотичного сп'яніння не можливо пройти на місці зупинки не мають правового обґрунтування.
Не має правового значення і посилання захисника на порушення порядку складання протоколу, який складено за відсутністю свідків, так як починаючи з 17.03.2021 внесені відповідні зміни до змісту статті 266 КУпАП, якою визначається порядок, як проведення огляду на стан сп'яніння, так і фіксація відмови від проходження такого огляду, та встановлюється, що за наявності застосування поліцейським технічного засобу відеозапису, присутність двох свідків не вимагається.
Отже, оскільки склад правопорушення, пов'язаний з відмовою водія від проходження огляду на підставі вимоги поліцейського, фіксується у відповідності до положень статті 266 КУпАП, то у відповідності до статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом, в тому разі, коли в ньому зазначено вид технічного засобу, яким здійснюється відеозапис факту фіксації відмови, а тому його підписання двома свідками не вимагається.
Вид технічного засобу, яким здійснювався відеозапис внесено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Тому доводи апелянта про порушення процесуальних прав водія, з огляду положенням КУпАП, не є слушними.
Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу захисника Олексіенко В. В. залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча О.О. Ямкова