08 липня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018150100000690, за апеляційними скаргами прокурора Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_5 та представника потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 квітня 2021 року відносно
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Давидів Брід Великоолександрівського району Херсонської області, мешкає в АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_8 ,
захисник - ОСОБА_9 ,
представник потерпілого
(в режимі відеоконференції) - ОСОБА_7 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 квітня 2021 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та виправдано у зв'язку з недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Ухвалено цивільний позов ОСОБА_6 - залишити без розгляду.
Ухвалено судові витрати віднести на рахунок держави.
Вирішено питання стосовно речових доказів у кримінальному провадженні.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
Прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненнi кримiнального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виглядi 1 року обмеження волi з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рiк. На пiдставi ст. 75 КК України звiльнити вiд вiдбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рiк.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати за проведення експертиз:
- судово-автотехнiчних № 526, № 527;
- судових транспортно-трасологiчних № 524, № 525;
- обставин i механiзму дорожньо-транспортної пригоди № 840, № 178;
- комiсiйної експертизи обставин i механiзму дорожньо-транспортної пригоди № 19-839/904;
Цивiльний позов, заявлений представником потерпiлої сторони - адвокатом ОСОБА_11 в iнтересах потерпiлого ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про вiдшкодування матерiальної та моральної шкоди, яка була завдана даним кримiнальним правопорушенням в сумi 399 164 грн. задовольнити в повному обсязi.
Представник потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненнi кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити справедливе покарання.
Заявлений цивільний позов задовольнити у повному обсязi. Стягнути з ОСОБА_8 , на користь ОСОБА_6 399 164,12 грн., з яких:
- сума загального вiдшкодування матерiальних збиткiв складає 149 164,12 грн.;
- моральна (немайнова) шкода 250 000 грн.;
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі прокурор вважає оскаржуваний вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду, неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність, що потягло безпідставне виправдання обвинуваченого.
При ухваленні вироку суд першої інстанції, послався на надані стороною обвинувачення докази, однак істотно порушуючи вимоги ст. 92, 374 КПК України, не навів їх змісту та не надав їм оцінки з точки зору належності та допустимості як окремо, так і взаємозв'язку.
Разом із цим, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, опираючись виключно на покази самого обвинуваченого, за які останній не несе відповідальності, не надавши їм належної оцінки, які не узгоджуються з іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду.
При цьому, суд допустив невідповідність своїх висновків фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки дослідженими під час судового розгляду доказами, які є належними та допустимими, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_6 , які узгоджуються із даними, які містяться у протоколах слідчих дій та висновках експертів, встановлено інші обставини дорожньо-транспортної пригоди.
Відмічає, що висновки судової інженерно-транспортної експертизи № 178 від 03.07.2019 р., які покладені в основу виправдання, є суперечливими та протирічать іншим доказам у справі.
Наголошує на тому, що сформульовані судом першої інстанції висновки щодо вини водія квадроциклу ОСОБА_6 (потерпілого) є суттєвим виходом за межі обвинувачення, що є істотним порушенням вимог ст. 337 КПК України, оскільки сторона обвинувачення не висувала обвинувачення водію квадроциклу, який внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Відмічає, що суд першої інстанції безпідставно послався на наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки вони могли бути підставою для закриття провадження виключно під час підготовчого судового засідання.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 вважає оскаржуваний вирок незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню із ухваленням нового обвинувального вироку, яким ОСОБА_8 слід визнати винним та призначити справедливе покарання, а також задовольнити цивільний позов ОСОБА_6 .
Зауважує, що судом відхилені його клопотання про проведення додаткового слідчого експерименту та призначення комплексної комісійної судової авто-технічної експертизи по дослідженню механізму i обставин ДТП, а також комп'ютерно-технiчної експертизи з урахуванням даних GPS навігатора, у зв'язку iз чим обставини та механізм ДТП, з урахуванням технічно достовірних даних, якi мали істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, судом не були з'ясовані та залишилися недослідженими.
Відмічає, що висновки суду щодо невiдкриття GPS навiгатора сторонi захисту (вiдомостей в електронному виглядi, що мiстяться у належному потерпiлому ОСОБА_6 . GPS навiгаторi), надання у висновку експертизи № 19-839/904 вiд 30.08.2019 р. оцiнки зазначеному доказу, як такому, що не узгоджується з висновками iнших експертиз, «вичерпними» відповідями експертів, допитаних у судовому засiданнi, а також поясненнями одного з експертiв, яким, начебто, повiдомлено суд про те, що швидкiсть руху транспортних засобiв не знаходиться у причинно-наслiдковому зв'язку iз ДТП - не пiдтверджуються доказами, дослiдженими пiд час судового розгляду, та не вiдповiдають фактичним обставинам кримiнального провадження, що безпосередньо вплинуло на вирiшення питания про винуватiсть обвинуваченого, тобто були покладені у основу виправдувального вироку.
Наголошує на тому, що ухвалення виправдувального вироку при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, не передбачено.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за таких обставин.
05.08.2018 р. приблизно о 10.05 год. водій ОСОБА_8 керував технічно справним автомобілем марки «TOYOTA Land Cruiser 200» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по ґрунтовій проїзній частині в трьох кілометрах від с. Василівка Очаківського району Миколаївської області, в районі «білої хати», зі сторони с. Геройське зі швидкістю приблизно 40 км/год. У цей же час, на відстані приблизно 10 км. від с. Геройське назустріч вказаному автомобілю, зі швидкістю, яка постійно змінювалася до моменту ДТП, і яка за 1 секунду до зіткнення склала 9 км/год. (відповідно до роздруківки з GPS навігатора) рухався квадроцикл марки «BRP» без реєстраційного номеру чорно-жовтого кольору під керуванням водія ОСОБА_6 . Зазначена ділянка дороги має заокруглення у сторони, що залежать від напрямку руху водіїв, з обмеженою видимістю для останніх, через наявність гілок хвойних дерев з лівої сторони в напрямку с. Геройське.
Водій ОСОБА_12 , в порушення вимог п.п. 1.2, 2.3 «б», 10.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, рухаючись по лівій стороні дорозі при встановленому правосторонньому русі в Україні, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не стежив за її змінами, не контролював рух свого транспортного засобу, хоча зобов'язаний був постійно його контролювати і мав таку можливість, з'їхав у ліву сторону руху дороги, при зустрічному роз'їзді не дотримався безпечної дистанції та бокового інтервалу.
Не виконавши вказаних вимог Правил дорожнього руху, ОСОБА_8 , керуючи автомобілем ближче лівої сторони зустрічного руху проїзної частини та на заокругленні, при повороті праворуч по ходу його руху у напрямку с. Покровка, змінив напрямок руху вліво, в результаті чого відбулось контактування передньою лівою частиною його автомобіля з передньою лівою частиною квадроциклу, що рухався по правій стороні проїжджої частини.
Внаслідок зіткнення автомобілю та квадроциклу водій квадроциклу ОСОБА_6 вилетів з водійського сидіння вперед та влетів в лобове скло автомобілю, в результаті чого втратив свідомість та отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому ліктьової кістки зі зміщенням відламків, що відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Виправдовуючи ОСОБА_8 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, суд першої інстанції, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, дійшов висновку, що деякі докази не узгоджуються між собою, викликають певні сумніви і не підтверджують отримання виявлених у потерпілого ушкоджень саме від дій обвинуваченого.
Суд першої інстанції також зазначив, що на момент звернення прокурора з обвинувальним актом до суду строк досудового розслідування закінчився, і оскільки процесуальне рішення про висунення обвинувачення прийняте поза межами строку досудового розслідування, є підстави для закриття провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думки прокурора та представника потерпілого на підтримку апеляційних скарг, пояснення обвинуваченого та захисника, які вважали вирок законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційних скаргах доводи, апеляційний суд доходить наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до абз. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 219 КПК України (в редакції чинній на час вчинення кримінального правопорушення), строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої тяжкості. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Положеннями ч. ч. 4, 5 ст. 294 КПК України передбачено, що у разі, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:
1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора;
2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.
Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що 06.08.2018 р. до ЄРДР за № 12018150100000690 внесено відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, який (в редакцій чинній на час вчинення кримінального правопорушення) відносився до злочинів невеликої тяжкості.
15.02.2019 р. складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та вручено останньому.
За такого, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні повинно було закінчитися прийняттям прокурором одного з рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, до 15.04.2019 р. включно.
В подальшому, 15.04.2019 р. заступником керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до 15.05.2019 р.
Після чого, слідчим суддею Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області строк досудового розслідування продовжений до 15.07.2019 р. та 15.08.2019 р. відповідно.
14.08.2019 р. слідчим СВ Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області за погодженням із начальником Очаківського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 винесено постанову про зупинення досудового розслідування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК України.
11.03.2020 р. прокурором Очаківського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 винесено постанову про скасування постанови від 14.08.2019 р., відновлення кримінального провадження та надання доручення в порядку ст. 290 КПК України.
12.03.2020 р. підозрюваному та потерпілому повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження.
12.03.2020 р. та 17.06.2020 р. слідчим складено протокол надання доступу до матеріалів кримінального провадження підозрюваному та потерпілому, відповідно.
Ураховуючи викладене, перебіг строку досудового розслідування, який не був закінчений до 20.04.2020 і складав 10 днів, продовжився з 15.07.2020 й останнім його днем було 24.07.2020.
23.06.2020 р. слідчим СВ Очаківського РВП ГУНП в Миколаївській області було складено і підписано, а прокурором затверджено обвинувальний акт, копію якого в присутності захисника ОСОБА_9 отримав обвинувачений ОСОБА_8 .
Згідно супровідного листа вказаний обвинувальний акт направлений до суду 25.06.2020 р. та одержаний судом 26.06.2020 р.
Ураховуючи викладене, перебіг строку досудового розслідування, який не був закінчений до 15.08.2019 р. і складав 1 день, продовжився з 12.03.2020 р. й останнім його днем, за виключенням часу ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, було 18.06.2020 р., що свідчить про складання обвинувального акту та направлення його до суду поза межами строку, передбаченого ст. 219 КПК України, а відтак, про наявність обставин, визначених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Що стосується доводів прокурора про можливість закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України виключно на стадії підготовчого судового засідання, слід зазначити, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р.).
З приводу вимог прокурора та представника потерпілого про ухвалення апеляційним судом нового вироку відносно ОСОБА_8 , то встановлені судом першої інстанції порушення вимог КПК України, допущені органом досудового розслідування при зверненні до суду з обвинувальним актом, із чим погоджується колегія суду, позбавляють апеляційний суд процесуальної можливості з'ясування обставин кримінального провадження, шляхом перевірки доказів.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд -
вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 квітня 2021 року відносно ОСОБА_8 , залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_5 та представника потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3