Справа № 466/4249/21 Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В.
Провадження № 33/811/1012/21 Доповідач: Романюк М. Ф.
16 липня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Клонцака Володимира Степановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 27 травня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 (сімнадцять тисяч гривень) в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні).
Згідно з постановою судді, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №105890 від 10.05.2021 року гр. ОСОБА_1 10.05.2021 року о 20.00 год. в м. Львові по вул. Шевченка, 154 б керував транспортним засобом марки «Subaru Оutback», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» Alcotest та проводилось фіксування на бодікамери №№1480 та 1563, результат позитивний, 1,36 ‰, порушивши вимоги п. 2.9 а ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 27 травня 2021 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржувана постанова є такою що винесена з порушенням матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Зазначає, що в порушення вимог ст. 266 КУпАП, у графі протоколу про адміністративне правопорушення «до протоколу додаються» не зазначено про долучення відеозаписів з засобу відеонагляду, також такі відсутні в матеріалах справи. Наголошує, що сам лише факт відсутності вказаних у протоколів матеріалів відеозаписів з засобів відеонагляду або свідків з усіма їх даними, підписів свідків, свідчить, що огляд на стан алкогольного сп'яніння є недійсним.
Вказує, що протокол складено з порушенням встановленого порядку Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, оскільки в такому містяться виправлення відомостей, а саме у 7 рядку протоколу «20 год. 05 хв.» виправлено на «20 год. 00 хв.», що є грубим порушенням Інструкції. Наявність виправлень також підтверджується Рапортом від 10.05.2021 р., який міститься в матеріалах справи. Відтак на переконання апелянта, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №105890 від 10.05.2021 року є недопустимим доказом у даній справі, крім того такий складений на підставі огляду на стан алкогольного сп'яніння, який був проведений з порушеннями ч.2 ст.266 КУпАП, а отже відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП вважається недійсним.
Стверджує, що таку ознаку стану алкогольного сп'яніння як «запах алкоголю з порожнини рота» працівники поліції не виявили у апелянта, і не могли виявити, так як постійно перебували з щільно надітими захисними масками, а інші ознаки алкогольного сп'яніння не є такими, що визначені п.3 Інструкції, а отже не є підставами для проведення огляду.
Зазначає, що після ознайомлення з матеріалами справи було встановлено, що у чеку алкотестеру «Драгер» визначено окрім показника алкоголю 1,36 ‰, що є сп'янінням середньої тяжкості (що в свою чергу є неможливим, оскільки апелянт алкоголю не вживав та у стані алкогольного сп'яніння не керував транспортним засобом), також температуру повітря +27 градусів Цельсія 05.10.2021 о 20 год. 03 хв. Проте, вказує, що у м.Львові 10.05.2021 температура не була та не могла бути +27 градусів Цельсія, а була значно нижчою, що підтверджується листом Львівського регіонального центру з гідрометеорології №9912-08/06.2-522 від 26.05.2021.
Таким чином на переконання апелянта, зважаючи на те, що алкотестером під час огляду проводяться заміри лише двох величин, а саме стану сп'яніння та температури повітря, то наявність підтвердженої належними доказами похибки у вимірюванні температури повітря ставить під сумнів достовірність показів алкотестера щодо достовірності показника проміле алкоголю в його крові.
Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Клонцака В.С. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи вирішуючи дану справу, суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги зазначених вище норм, та положень ст.ст.245, 252 КУПАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.
Так, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Зокрема, цією статтею визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому згідно ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Зазначені вище положення кореспондуються з положеннями «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (надалі Інструкція) та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (надалі Порядок).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №105890 від 10.05.2021 року гр. ОСОБА_1 10.05.2021 року о 20.00 год. в м. Львові по вул. Шевченка, 154 б керував транспортним засобом марки «Subaru Оutback», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» Alcotest та проводилось фіксування на бодікамери №№1480 та 1563, результат позитивний, 1,36 %, порушивши вимоги п. 2.9 а ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проте, як вбачається зі змісту протоколу серії ААБ №105890 від 10.05.2021 року про адміністративне правопорушення (а.с. 2), свідки при його складенні залучені не були, та до матеріалів справи не долучено зазначених у вказаному протоколі відеозаписи фіксування на бодікамери №1480 та №1563.
Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не звернув на зазначене уваги та послався як на доказ підтвердження винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні на вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №105890 від 10.05.2021 року.
З урахуванням наведеного, як встановлено апеляційним судом, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведено з порушенням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов висновку, що огляд на стан сп'яніння було проведено з істотними порушеннями, що є підставою для визнання огляду на стан сп'яніння недійсним.
Отже, доводи ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вважає такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду та заслуговують на увагу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже зважаючи на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції не зафіксований у відповідності до вимог законодавства, а визнання винуватості не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи допущені працівниками поліції порушення під час проведення процедури огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння, які залишились поза увагою суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку (через порушення процедури проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння), такий огляд водія на визначення стану алкогольного сп'яніння, у відповідності до ст. 266 КУпАП, є недійсним, у зв'язку із чим у діях ОСОБА_1 відсутні порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з грубим порушенням вимог законодавства, доводи наведені в апеляційній скарзі підставними, а тому неможливо однозначно ствердити про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З огляду на викладене апеляційну скаргу слід задоволити, постанову судді скасувати, а справу закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 27 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КупАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк