Провадження №2/748/461/21
Єдиний унікальний № 748/893/21
"19" липня 2021 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді: Кухти В.О.,
при секретарі: Бахир Ю.О.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним договору надання банківських послуг, -
09.04.2021 року згідно поштового відправлення позивач звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області з позовом до відповідача, в якому просить визнати недійсним договір надання банківських послуг від 02.07.2014 року укладений між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», а також Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універальна» не можна вважати складовими з Тарифів обслуговування кредитних карта «Універсальна» не можна вважати складовими частинами укладеного між мною та банком кредитного договору. Його твердження підтверджуються правовою позицією ВСУ України викладену у постанові від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15). У зв'язку з тим, що сторони при укладенні договору не дотрималися вимог ст.203 ЦК України, вважає договір надання банківських послуг від 06.11.2017 є недійсним на підставі ст. 215 ЦК України.
Представник відповідача надав до суду відзив, в якому зазначив, що позов не визнає. Позивачем не надано доказів у даній справі про порушення його прав та інтересів з боку відповідача АТ КБ «Приватбанк», а відсутність доказів про порушень не породжує для нього права на захист в обраний спосіб та з вказаних підстав.
Ухвалою судді від 28 квітня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У встановлений судом строк відповідач клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, в зв'язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Доказами є будь-яки фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Згідно приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
Зважаючи на викладене, кожна сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
За положеннями ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює докази належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Зважаючи на той факт, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин викладених в позовній заяві, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання недійсним договору надання банківських послуг, у зв'язку з чим у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м.Київ), про визнання недійсним договору надання банківських послуг - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Кухта