Справа № 755/7724/21
"19" липня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та відновлення дошлюбного прізвища,
позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та відновлення дошлюбного прізвища. Свої вимоги мотивувала тим, що 31 жовтня 2017 року було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактично шлюбні відносини припинені з січня 2021 року через те, що у сторін склалися різні погляди на сімейне життя та обов'язки, а також втрату почуття взаємної любові та поваги. У зв'язку з чим позивач просить розірвати шлюб та відновити дошлюбне прізвище.
Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Сторони зареєстрували шлюб 31 жовтня 2017 року у Вишгородському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 358 (а.с. 5). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до якого позовні вимоги визнав частково, а саме в частині вимоги щодо розірвання шлюбу. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що майнового спору між ним - відповідачем та позивачем про розподіл майна, визначення місця проживання спільної малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його утримання відсутні. У частині позовних вимог відповідач заперечує щодо вимоги позивача стягнути 50 відсотків судових витрат, понесених останньою у зв'язку із підготовкою та подачею позовної заяви.
Позивач скористався своїм процесуальним правом подачі відповіді на відзив у встановлений строк, відповідно до якого просить долучити до матеріалів справи документи, які підтверджують докази відповідних витрат позивачем на отримання правової допомоги.(а.с. 35-36)
Судом встановлено, що шлюбні відносини припинені через відсутність взаєморозуміння. Сторони спільно не проживають, не господарюють. Сім'я фактично розпалася і надалі спільне проживання і збереження сім'ї неможливе.
У відповідності зі ст. 112 ч.2 Сімейного Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка і жінки і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлені саме такі обставини, тому вимоги позивача про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Вимоги про відновлення дошлюбного прізвища, змінивши прізвище « ОСОБА_1 » на прізвище « ОСОБА_1 » підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами (ч.1 ст.35 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Право подружжя після розірвання шлюбу взяти своє дошлюбне прізвище або залишити шлюбне належить йому при розірванні шлюбу як під час судового розгляду, так і в органі реєстрації актів цивільного стану.
Якщо шлюб між сторонами розривається в судовому порядку, а питання про повернення дошлюбного прізвища стороною не ставиться, і такий висновок не міститься в резолютивній частині рішення, орган реєстрації актів цивільного стану не може змінити прізвище на вимогу одного із подружжя в момент реєстрації розірвання шлюбу.
Таким чином, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне або залишення на шлюбному прізвищі залежить виключно від волевиявлення особи, яка змінила своє дошлюбне прізвище на шлюбне.
Також, позивач просила про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Вартість витрат на правову допомогу позивач підтверджує актом виконаних робіт від 30 квітня 2021 року (а.с. 35), квитанцією до прибуткового касового ордеру № 7-2 від 30 квітня 2021 року на суму 2 000,00 грн. (а.с. 36).
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Нормами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення договору про надання правової допомоги, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За встановлених обставин, суд приходить висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп. відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір немайнового характеру на користь позивача в сумі 908 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 35, 110, 111, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та відновлення дошлюбного прізвища задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований 31 жовтня 2017 року у Вишгородському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 358.
Відновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дошлюбне прізвище - « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
У задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна