ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10952/21
провадження № 3/753/4986/21
"08" липня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши адміністративні матеріали надані Управлінням Патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.122-2 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №203703 від 26.06.2021 р., водій ОСОБА_1 , 26.05.2021 року о «18» год. «26» хв. керуючи транспортним засобом «Renault Magnum», д/н НОМЕР_1 в м. Києві по Бориспільському шосе на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу завчасно подану за допомогою жезла не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі, чим порушив п.2.4., Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення передбачене ст.122-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив, що керуючи транспортним засобом «Renault Magnum», д/н НОМЕР_1 рухався по Бориспільському шосе, потім його зупинили працівники поліції, після зупинки, до його транспортного засобу підійшов поліцейський, попросив права та пішов складати протокол про адміністративне правопорушення. Зазначає, що наведеного в протоколі правопорушення не вчиняв, оскільки виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу та зупинився.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При вивчені та дослідженні доказів у справі, судом встановлено, що адміністративні матеріали не містять належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-2 КУпАП. Зокрема в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" (рішення від 06.12.1998) Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. З цього принципу слідує також, що обов'язком обвинувачення є інформування особи про висунуті обвинувачення, щоб вона могла підготувати та належним чином представити аргументи на свій захист.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Матеріали справи не містять доказів, на основі яких у визначеному законом порядку суд міг би встановити наявність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні.
Таким чином, суд не погоджується з викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення твердженнями, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, аналізуючи та оцінюючи обставини і докази по справі в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-2 КУпАП.
За таких обставин, провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283-284 КУпАП
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.122-2 КУпАП - закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА