Справа № 752/9838/21
Провадження № 2/752/6569/21
Іменем України
заочне
13.07.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -
В квітні 2021 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мороза В.П. звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позову зазначено, що із 14.02.2015 року позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року у справі № 752/15583/17 року. В період шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу, припинення спільного проживання та фактичного припинення будь-яких сімейних стосунків, малолітня донька сторін залишилась проживати разом із матір'ю. Відповідач після припинення шлюбних відносин із позивачем, припинив брати участь у вихованні доньки, повністю самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, участі в житті доньки не приймає, справами та інтересами малолітньої доньки також не цікавиться. Відповідача не цікавить фізичний та духовний розвиток дитини. З огляду на викладене, позивач вимушена звернутись до суду із даним позовом та просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно доньки.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.05.2021 року, у справі закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Суду подав письмову заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. З будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Відзив на позов до суду не надходив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Суду подав письмове клопотання про розгляд справи без його участі та просив долучити до матеріалів справи висновок органу опіки і піклування.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, а також, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що із 14.02.2015 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року у справі № 752/15583/17 року.
В період шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Після розірвання шлюбу, припинення спільного проживання та фактичного припинення будь-яких сімейних стосунків, малолітня донька сторін залишилась проживати разом із матір'ю - позивачем у справі, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що всупереч вимог СК України відповідач вихованням та утриманням доньки не займається. Він не цікавиться місцем перебування дитини, її станом здоров'я, духовним та фізичним розвитком, а також відповідач не відшукує можливі шляхи спілкування та побачень із донькою.
Судом встановлено, що малолітня дитина проживає разом із матір'ю, дитина знаходиться на повному утриманні позивачки, забезпечена усім необхідним для повноцінного розвитку.
Відповідно до копії нотаріально посвідченої заяви від 13.02.2017 року, відповідач ОСОБА_2 заявив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, відповідно до висновку Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 100-9673 від 06.07.2021 року, орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 .
Окремо варто зазначити про те, що стороною відповідача не надано суду жодних доказів на спростування позовних вимог, як і не надано доказів належного виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що Декларація прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У відповідності до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач своїх обов'язків відносно доньки належним чином не виконує, участі у вихованні дитини не приймає, її життям не цікавиться, та доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано, суд дійшов висновку про те, що позов є обгрунтований та законний, в зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, - батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, громадянки України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий Н.П. Чередніченко