Справа № 752/19982/19
Провадження № 2/752/1308/21
Іменем України
(заочне)
05.07.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.
за участю секретаря - Воробйова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -
У вересні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач та відповідач у шлюбі не перебували. Заочним вішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08.12.2014 судом вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1200,00 грн щомісячно, починаючи з 06.11.2014 і до досягнення дитиною повноліття. На час подання позовної заяви існує загальна заборгованість по сплаті коштів в розмірі 27600,00 грн. Відповідач з 2017 року фактично ухиляється свого обов'язку по вихованню дитини. Наразі, позивач зазначає, що місцезнаходження відповідача невідоме, контактних даних та будь-яких інших засобів зв'язку з ним немає. На даний час дитина проживає з матір'ю. Позивач є дитиною-інвалідом.
Враховуючи викладене, позивач просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.01.2020 року, відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.01.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
До початку судового засідання представник позивача, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримав в повному обсязі. Проти постановлення заочного рішення не заперечував.
Відповідач, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, в зв'язку з чим відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, розгляд даної справи проведений в заочному порядку.
Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації явку свого представника у судове засідання не забезпечила, надіслала до суду висновок Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (органу опіки та піклування) № 100-18294 від 24.12.2020.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Судом встановлено, що сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Глобинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис № 1914 від 29.11.2013 року.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 03.02.2015, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 змінила ім'я, про що 03.02.2015 складено відповідний актовий запис № 07, прізвище, власне ім'я, по батькові після державної реєстрації зміни імені - ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08.12.2014 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1200,00 грн щомісячно, починаючи з 06.11.2014 і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вих. № 2070/15.3-34 від 13.05.2019, виданим Головним територіальним управлінням юстиції у Полтавській області Глобинським районним відділом державної виконавчої служби, сукупний розмір заборгованості станом на 01.05.2019 в розмірі 27600,00 грн.
Постановою старшого державного виконавця Глобинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 13.05.2019 за виконавчим провадженням № 52856606 арештовано все рухоме майно боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з Наказу Міністерства оборони України № 128 від 31.05.2017 молодший сержант к/сл ОСОБА_2 - інструктор 5 навчального механізованого взводу 1 навчальної механізованої роти, який проходив навчання у військовій частині НОМЕР_3 смт. Десна вважається таким, що самовільно залишив військову частину.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30.03.2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією (орган опіки та піклування) надано висновок № 100-18294 від 24.12.2020 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і дитини (ст. 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, тоді коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Статтею 150 СК України, встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та встановлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв'язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд наголошує, що виконання батьківських обов'язків не обмежується лише матеріальним забезпеченням дитини, важливим фактором є спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, надання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, виявлення інтересу до її внутрішнього світу, створення умов для отримання нею освіти.
Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про позбавлення батьківських прав, які підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) батьківських прав щодо малолітньої доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , виданим Голосіївським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1914 від 29.11.2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ю.Ю. Мазур