Справа № 712/6812/21
Провадження № 2-а/712/89/21
19 липня 2021 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді Романенко В.А.
за участю секретаря Назаренко М.О.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що постановою інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Департаменту патрульної поліції від 11.06.2021 серії САН № 4336719 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, цією частиною статті передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення у вигляді керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Йому не надано можливість ознайомитись із матеріалами справи. Будь-які пояснення у неї не відібрані та ніде не зафіксовані, а можливості надати свої докази не надано. Можливості заявити клопотання, як і при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката - не забезпечено зі сторони відповідача. Роз'яснень про можливість подання клопотання про відкладення розгляду справи з метою залучення захисника йому на надано.
В порушення частини другої статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення його інвалідність не визнано пом'якшуючою обставиною.
Постанова інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції від 11.06.2021 серії САН № 4336719 в порушення частини другої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить інформації про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючої в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Незаконні дії у справі про адміністративне правопорушення свідчать про недоведеність вини, що прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин, постанова інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Перевізника Дмитра Сергійовича від 11.06.2021 серії САН № 4336719 - підлягає до скасування, а справа до закриття.
Просить скасувати постанову інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в
Черкаській області Департаменту патрульної поліції Перевізника Дмитра Сергійовича від
11.06.2021 серії САН № 4336719, якою ОСОБА_1 визнано винним у
вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене частиною четвертою статті
126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 24 червня 2021 року відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та вирішено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні, без виклику сторін.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
06.07.2021 року до суду від відповідача - управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що інспектор діяв виключно на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена ним з дотриманням та у повній відповідності норм матеріального і процесуального права та є такою, яка не має підстав для скасування.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 8 Конституції задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН № 43367192145044 від 11 червня 2021 року складеної інспектором УПП в Черкаській області Первізник Дмитром Сергійовичем, вбачається, що ОСОБА_1 , 11.06.2021 о 12:55 год. в м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 14, керував ТЗ проїхав перехрестя вул. Суцмгаїтська та вул. Ярославська на заборонений червоний сигнал світлофора та вході перевірки документів було встановлено, що водій позбавлений права керування Придніпровським райсудом м. Черкаси від 04.11.2020 року на 1 рік, чип порушив п. 2.1.а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно із ч. 4 ст. 126 КУпАП Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Керування позивачем транспортним засобом, при цьому будучи позбавленим права керування транспортними засобами є порушенням ПДР (п.2.1.а), за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п. п. а) п. 2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що зупинивши, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зазначений автомобіль, інспектор згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» звертаючись до позивача, який був за кермом автомобіля, представився (назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання), згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» проінформував про вищезазначене порушення ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Надалі, інспектор згідно п. 2 ч. 3 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 ПДР оголосив законні вимоги щодо пред'явлення посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб.
Після встановлення особи, інспектором було з'ясовано, що позивач позбавлений права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідно до постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2020 року.
Інспектор згідно вимог ст. 279 КУпАП, з врахуванням ст. 280 КУпАП та ч. 2 ст. 36 КУпАП, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснив позивачу права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Розглянувши справу, інспектор відповідно до ст. 258 КУпАП з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ч. 2 ст. 36 КУпАП, ст. 251 КУпАП, ст. 252 КУпАП виніс постанову серії ЕАН № 4336719 за ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно позивача та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.
Під час розгляду справи позивач факт вчинення адміністративного правопорушення не заперечував.
Надалі інспектор згідно ст. 285 КУпАП ознайомив позивача із змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення та вручив її копію.
Також, позивачу було роз'яснено зміст ст. ст. 307, 308 КУпАП, щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП, щодо порядку оскарження постанови.
В адміністративному позові позивач зазначає, що в порушення ч. 2 ст. 34 КУпАП його інвалідність не визнано пом'якшуючою обставиною.
Стаття 34 КУпАП передбачає, що обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
Таким чином, статтею 34 КУпАП не передбачено пом'якшуючої обставини відповідальності за адміністративне правопорушення, як інвалідність.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Інспектором при розгляді справи було враховано вимогу ч. 2 ст. 33 КУпАП, оскільки подія є вчиненням правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та розглянуто справу у відповідності до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП.
У позовній заяві Позивач зазначає, що інспектор не надав можливості йому у повному обсязі скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП (не надано можливості ознайомитися з матеріалами справи, надати свої докази та пояснення), та не забезпечив його можливістю заявити клопотання та скористатися правовою допомогою адвоката.
Дана інформація не відповідає дійсності та спростовується наданими відеозаписами зі службових відео реєстраторів. На відеозаписах чітко видно, як інспектор ознайомив позивача з правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, провів розгляд справи відповідно з положеннями КУпАП.
Позивач безпосередньо сам знав, що він позбавлений права керування транспортними засобами за те що керував в стані сп'яніння, про що сам розповідав (розмова зафіксована на нагрудні відеореєстратори). Інспектор перевіривши особу позивача в базі даних ІПНП «Армор» на службовому планшеті та переконавшись, що позивач дійсно позбавлений права керування, розглянув справу та виніс оскаржувану постанову.
Позивач під час розгляду справи не виявив бажання надати письмові пояснення. Пояснення в усній формі зафіксовані на нагрудні відео реєстратори.
Права скористатися правовою допомогою позивача ніхто не позбавляв та ніхто в цьому не перешкоджав. Жодних заяв та/або клопотань з даного приводу від позивача не надходило.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а саме не містить інформації про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки в п. 7 оскаржуваної постанови «До постанови додаються» зазначено: відео з боді-камери СА00132/85 та відео з відео реєстратора службового ТЗ 11-5178.
Положеннями ст. 283 КУпАП встановлений перелік даних, які має містити постанова по справі про адміністративній правопорушення, зокрема, найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Окрім цього, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім вищевказаних даних, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Оскаржувана постанова винесена у відповідності до Наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про. накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Згідно з ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Згідно п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За приписами пункту 2.4 ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Відповідно до пункту 2.1.а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ. А саме, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність.
Склад правопорушення містить чотири обов'язкові елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта і суб'єктивну сторону правопорушення.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (визначено Законом України «Про дорожній рух» та Правилами дорожнього руху України).
Об'єктивна сторона правопорушення - це формальний склад керування транспортними засобами особами, які позбавлені права керування транспортними засобами (підтверджується усними поясненнями позивача, інформацією з бази даних ІПНП «АРМОР», Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2020 у справі №711/7762/20.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП в даному випадку, є вина у формі прямого умислу (підтверджується зафіксованим на нагрудні відеореєстратори спілкуванням з позивачем).
Суб'єктами правопорушень, є особи, які здійснюють керування транспортними засобами (встановлена особа позивача-водія, який на той час керував автомобілем Honda Pilot (д.н.з. НОМЕР_1 )).
Таким чином, інспектором, при розгляді справи про адміністративне правопорушення і винесенні постанови по справі відносно позивача, доведено наявність події та складу адміністративного правопорушення і вини особи у його вчиненні.
За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на наведене, суд приходить до переконливого висновку про те, що при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4336719 інспектор управління патрульної поліції в Черкаській області Перевізник Д.С. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, та правомірно притягнув правопорушника ОСОБА_1 до передбаченої законом адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн., а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 121, 126, 251, 265, 283 КУпАП, ст.ст. 9, 72, 77, 162, 242-246, 257, 258, 262, 263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: