19 липня 2021 року
Київ
справа №280/2528/19
адміністративне провадження №Зі/9901/67/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Калашнікової О. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жуку А.В., Загороднюку А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. у справі
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №280/2528/19,
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №280/2528/19.
Від ОСОБА_1 до Верховного Суду за допомогою підсистеми "Електоронний суд" 16 липня 2019 року надійшла заява про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. у даній адміністративній справі, в якій позивач зазначає, що зазначені судді не можуть брати участь у розгляді справи і підлягаються відводу, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України, тобто за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що судді Жук А.В., Загороднюк А.Г, Мельник-Томенко Ж.М. необґрунтовано поновили відповідачу строк звернення для подачі касаційної скарги та відкрили дане касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2021 року заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Жуку А.В., Загороднюку А.Г., Мельник-Томенко Ж.М визнано необґрунтованим, у зв'язку з чим, заяву згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2021 року передано судді Калашніковій О.В.
Розглянувши вказану заяву, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частин першої-четвертої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
Разом з цим, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04, рішення від 15 липня 2010 року) ЄСПЛ зазначив, що «Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності».
ОСОБА_1 відвід мотивує тим, що колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі суддів Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. необґрунтовано поновила відповідачу строк звернення для подачі касаційної скарги та відкрила дане касаційне провадження.
Заявник вважає, що колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі суддів Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження допустили необ'єктивність, чим порушили принцип правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Проаналізувавши аргументи, якими обґрунтовано відвід суддів, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі суддів Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. від участі у розгляді цієї справи, оскільки заявником не наведено жодного факту прояву суддею поведінки, яка б свідчила про необ'єктивність у цій справі.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід колегії суддів у складі Жука А.В., Загороднюка А.Г, Мельник-Томенко Ж.М., Верховний Cуд також звертає увагу на тому, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Так, за правилами частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Доводи заявника свідчать саме про незгоду сторони з рішенням колегії суддів у справі №280/2528/19, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
При цьому інші підстави передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи зазначених суддів і викликали необхідність їх відводу, відсутні.
Відтак, сумнів у необ'єктивність суддів у зв'язку з прийняттям рішення у справі №280/2528/19 не є таким, що може свідчити про необ'єктивність суду.
На підставі викладеного, обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості або необ'єктивності колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі суддів Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. оскільки немає жодних доказів, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу колегії суддів у складі Жука А.В., Загороднюка А.Г, Мельник-Томенко Ж.М., суддя вважає, що підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України, суд-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі суддів Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М. у справі №280/2528/19 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
...........................
О.В. Калашнікова,
Суддя Верховного Суду