19 липня 2021 року
Київ
справа №160/457/21
адміністративне провадження №К/9901/24577/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №160/457/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати неправомірним висновок у листі відділу з питань перерахунків пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за підписом начальника відділу з питань перерахунків пенсій №1 Л.Вербицької, згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №160/2971/20 стосовно переведення позивача з пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі ЗУ №1080) на пенсію за віком за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за наданою заявою від 14.04.2019, враховуючи пільгу надану статті 57 ЗУ №796-12, для чого взяти для обчислення пенсії середньомісячний фактичний заробіток по довідці про заробіток за роботу на територіях радіоактивного забруднення №1310, виданої ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» і довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України також додаток до пенсії обчислювати за частиною другою статті 56 ЗУ №796-12 - із збільшенням пенсії на 1% обчисленого заробітку по довідці №1319 і довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України, за кожний рік роботи понад 20 років, що проводити розрахунок пенсії позивача з урахуванням вищезазначеної довідки йому не вигідний та веде до зменшення розміру пенсії та проводити його недоцільно;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію за віком за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за наданою заявою від 14.04.2019, враховуючи пільгу надану статтею 57 ЗУ №796-12, для чого взяти для обчислення пенсії середньомісячний фактичний заробіток по довідці про заробіток за роботу на територіях радіоактивного забруднення №1310, виданої ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» і довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України, також додаток до пенсії обчислювати за частиною другою статті ЗУ №796-12 - із збільшенням пенсії на 1% обчисленого заробітку по довідці №1319 і довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України, за кожний рік роботи понад 20 років, згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 №160/2971/20, враховуючи норми частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" без обмежень 168,00 грн, починаючи з 14.04.2019.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021, у задоволенні позову відмовлено.
05.07.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Таким чином, касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №160/457/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Бевзенко
С.Г. Стеценко