19 липня 2021 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.005906
адміністративне провадження № К/9901/24477/21
Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі № 1.380.2019.005906 за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про демонтаж тимчасової споруди,
У 2021 році Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (далі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якому просила зобов'язати відповідача демонтувати тимчасову споруду розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021, в задоволенні позову відмовлено.
05.07.2020 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 02.07.2021, у якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне.
Частини перша, третя статті 55 КАС України встановлюють, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
30.09.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, відповідно до якого розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший названого пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий цього самого пункту).
Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 № 390-IX розширені випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені», а також визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)».
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, положенні, статуті чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без статусу юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Водночас Верховний Суд встановив, що касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради підписав В.о. голови адміністрації Р.Гавчак.
Проте, до касаційної скарги не долучено будь-яких документів на підтвердження виконання Р.Гавчак таких обов'язків та, відповідно, наявності повноважень звертатися до суду касаційної інстанції.
У свою чергу у Єдиному реєстрі адвокатів України також немає відомостей про те, що Р.Гавчак має статус адвоката, і до касаційної скарги такий документ не був долучений.
Отже, заявник не надав суду касаційної інстанції доказів щодо належного уповноваження Р. Гавчак на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Галицької районної адміністрації Львівської міської ради в значенні статті 55 КАС України.
Пункт 1 частини п'ятої статті 332 КАС України визначає, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема, якщо касаційна скарга не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати.
Беручи до уваги те, що Верховному Суду не надані документи, які б належно підтверджували наявність у Р.Гавчак статусу адвоката або особи, що діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва, та належних доказів відсутності начальника Гол Галицької районної адміністрації Львівської міської ради в період подання скарги до Верховного Суду, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись положеннями частини третьої статті 55, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі № 1.380.2019.005906 за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про демонтаж тимчасової споруди - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін