Справа № 565/2019/18
Провадження № 2/565/154/19
08 серпня 2019 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:
головуючого - судді Горегляд О.І.,
з участю:
- секретаря судового засідання - Алексейчик А.О.,
- відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м.Вараш Рівненської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі по тексту - АТ КБ «Приватбанк») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 09 березня 2012 року в сумі 13761 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 84 коп. Вказані позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг та підписав заяву №б/н від 09 березня 2012 року, згідно з якою отримав кредит у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Згідно з доводами позивача відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копії витягу з умов та правил надання банківських послуг та витягу з тарифів банку додаються до позовної заяви. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором про надання банківських послуг, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком. Відповідно до положень умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ «Приватбанк», що діяв на підставі ліцензії НБУ №22 від 29 липня 2009 року, а зараз діє на підставі ліцензії НБУ №22 від 05 жовтня 2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує умови та правила надання банківських послуг, які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку. При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме умови та правила надання банківських послуг та тарифи банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідач. На переконання АТ КБ «Приватбанк», заявою ОСОБА_1 підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Вважає, що ст.207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку документів, в яких зафіксований зміст правочину, вчиненого у письмовій формі, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-ресурс. Свідченням приєднання до угоди відповідача та дії договору є факт користування ОСОБА_1 картковим рахунком та використання ним кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч.2 ст.642 ЦК України, згідно з якою особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції. Згідно з доводами позивача пунктом 1.1.3.2.4 договору для АТ КБ «Приватбанк» передбачена можливість зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов'язки: у кредитора - інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 договору; у позичальника - отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п.1.1.2.1.5 договору), а відповідно до п.1.1.5.2 договору неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за даним договором. У позовній заяві АТ КБ «Приватбанк» також покликається на п.п.1.1.6.1, 1.1.6.2 договору про те, що зміни в умови та правила надання банківських послуг вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування. У разі незгоди зі змінами умов та правил надання банківських послуг або тарифів банку клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору, виконавши умови п.2.1.1.5.4 договору. Позивач вказав, що свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Натомість ОСОБА_1 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. АТ КБ «Приватбанк» зазначив у позовній заяві, що згідно з п.2.1.1.12.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 договору. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.2.1 договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування. При непогашені суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1 договору на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України та п.2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картками, відкритими у валюті USD) + 5% від суми позову. Відповідно до п.п.2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором. Покликаючись на ч.2 ст.1050 і ч.2 ст.1054 ЦК України, позивач вказав, що у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 30 вересня 2018 має заборгованість у сумі 13761(тринадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 84 коп., з яких: тіло кредиту - 1194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) грн. 14 коп., нараховані відсотки за користування кредитом - 4538 (чотири тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 16 коп., нарахована пеня - 6898 (шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 02 коп., а також відповідно до п.2.1.1.7.6. умов та правил надання банківських послуг штраф (фіксована частина) в сумі 500 (п'ятсот) грн. і штраф (процентна складова) в сумі 631 (шістсот тридцять одна) грн. 52 коп. Відповідно до п.1.1.7.11 договору договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк. Пунктом 1.1.7.43. договору визначено, що сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту клієнта, відкритого в рамках договору або підпадаючого під дію договору, а також при закінченні використання послуг банка, передбачених договором. За наявної у клієнта в момент закриття останнього рахунку клієнта непогашеної заборгованості перед банком по договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості. Згідно з доводами позивача ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «Приватбанк».
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча у встановленому законом порядку був повідомлений судом про час, дату і місце розгляду справи. До позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» додано клопотання представника позивача - Кіріченка Р.А. про розгляд даної справи без його участі. Зміст вказаного клопотання також свідчить, що представник позивача в повному обсязі підтримує позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , зазначивши, що необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку ПАТ КБ «Приватбанк» відсутні.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 повністю не визнав позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 09 березня 2012 року. Згідно з поясненнями відповідача при купівлі ноутбука йому дали якусь банківську картку, проте він не знає її типу. Підтвердив, що підписував анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 09 березня 2012 року, але в ній не передбачені умови договору про надання банківських послуг, не зазначено яку саме банківську картку було видано і на яких умовах, не вказано розміру кредитного ліміту, розміру процентів за користування кредитом та пені і штрафів. При вирішенні спору просив суд врахувати, що на доданих до позовної заяви тарифах обслуговування кредитних карт «Універсальна» і умовах та правилах надання банківських послуг в Приватбанку його підпису немає. ОСОБА_1 пояснив, що він має сумнів з приводу того, що саме ці тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» і умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку діяли станом на 09 березня 2012 року, оскільки вони постійно змінюються АТ КБ «Приватбанк» і позивач збільшує розміри платежів, обираючи найбільш зручні для себе умови. На сайті позивача цих тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не можна знайти. Згідно з доводами відповідача у даному випадку позивачем не дотриманого письмової форми договору, тому підлягає застосуванню правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19. Окрім цього, ОСОБА_1 зауважив, що впозовній заяві АТ КБ «Приватбанк» не вказано за який період часу виникла заборгованість по тілу кредиту в сумі 1194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) грн. 14 коп., розрахунок заборгованості за договором б/н від 09 березня 2012 року, укладеного між Приватбанком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 31 травня 2015 року не підтверджує факту видачі йому кредиту 09 березня 2012 року в сумі 7000 (сім тисяч) грн., а містить сальдо - 0 грн. При цьому відповідач пояснив, що він не знає яка в нього була картка, проте 16 червня 2017 року він сплатив АТ КБ «Приватбанк» 2300 (дві тисячі триста) грн., після чого залишилось 20 грн. боргу, який він погасив 18 червня 2017 року та звернувся до позивача в усній формі з проханням закрити рахунок у зв'язку з відсутністю боргу, на що отримав відмову з мотивів неможливості з технічних причин. В подальшому з 01 липня 2017 року до 30 вересня 2018 року карткою не користувався, кредитні кошти не витрачав, картку втратив, тому не розуміє звідки виникла заборгованість за кредитним договором б/н від 09 березня 2012 року. За таких обставин, на переконання ОСОБА_1 , позов АТ КБ «Приватбанк» є безпідставним, адже заборгованості за кредитним договором №б/н від 09 березня 2012 року у нього перед позивачем немає. У наданих суду поясненнях відповідач також зазначив, що за даними сайту АТ КБ «Приватбанк» термін дії картки «Універсальна» НОМЕР_1 , яка за ним рахується, закінчився в жовтні 2018 року. Пояснив, що в його користуванні перебуває лише банківська картка для виплат «Gold», проте розрахунки по ній даної справи не стосуються.
З'ясувавши доводи позивача та заслухавши пояснення відповідача, суд дослідив і оцінив в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, та прийшов до висновку, що в позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є безпідставними і необгрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Такий висновок суду грунтується на наступних встановлених по справі обставинах.
Так, у позовній заяві АТ КБ «Приватбанк» вказано, що згідно з заявою №б/н від 09 березня 2012 року відповідач ОСОБА_1 отримав від позивача кредит у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте цих даних позивач належними та допустимими доказами не довів.
Так, у доданій до позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, підписаній ОСОБА_1 09 березня 2012 року, не зазначено, ні типу картки, ні бажаного кредитного ліміту за платіжною карткою кредитка «Універсальна»/Gold/, ні інших умов кредитування.
Розрахунок заборгованості за договором №б/н від 09 березня 2012 року, укладеним між Приватбанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 31 травня 2015 року, що доданий АТ КБ «Приватбанк» до позовної заяви, не містить даних про надання позивачем відповідачу 09 березня 2012 року кредиту у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, підписаній ОСОБА_1 09 березня 2012 року, вказано, що клієнт згоден з тим, що ця заява разом із пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним і банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився і згоден з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Приватбанку www.privatbank.ua. Він зобов'язується виконувати вимоги умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку - www.privatbank.ua.
Однак в обґрунтування заявлених до ОСОБА_1 позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором не додано пам'ятки клієнта.
При цьому судом враховано, що АТ КБ «Приватбанк» не надано суду доказів, які б підтверджували факт ознайомлення ОСОБА_1 з витягом з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та з витягом з умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, ресурс: архів умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/, що додані до позовної заяви. На вказаних документах підпис відповідача ОСОБА_1 відсутній.
Також позивачем не підтверджено жодними доказами факту отримання відповідачем 09 березня 2012 року тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, ресурс: архів умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/, або факту ознайомлення ОСОБА_1 із цими документами в інший спосіб.
Факт ознайомлення та отримання 09 березня 2012 року вказаних тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, ресурс: архів умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/ відповідачем заперечується, як слідує з його пояснень, наданих у судовому засіданні.
Наданий суду позивачем витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», як видно з його змісту, передбачає різні умови обслуговування кредитних карт «Універсальна» чотирьох типів: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold». Які саме тарифи обслуговування кредитних карт та умови кредитування були застосовані в даному випадку невідомо.
Отже, сторони не досягли домовленості щодо розміру процентів за користування кредитом, пені і штрафів та порядку їх нарахування і сплати. Такі види платежів клієнта у користь банку договором не встановлені.
Окрім цього, в даному випадку позивачем не доведено, що станом на 09 березня 2012 року діяли саме ці тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна», умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку, ресурс: архів умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/, що додані до позовної заяви АТ КБ «Приватбанк».
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, оскільки тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна», умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період з 09 березня 2012 року до моменту звернення до суду із вказаним позовом, про що вказано у позовній заяві АТ КБ «Приватбанк». Таким чином, кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу тарифи обслуговування кредитної картки «Універсальна», умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку, відсутність домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитом, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і витяг з умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Отже, достовірні дані, які б свідчили про тарифи обслуговування кредитної картки «Універсальна» і умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку, які діяли станом на 09 березня 2012 року, відсутні.
Таким чином, з огляду на заперечення відповідачем фактів його ознайомлення з пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, їх отримання та підписання 09 березня 2012 року, а також на ненадання АТ КБ «Приватбанк» доказів протилежного, додані до позовної заяви тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна», умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку, ресурс: архів умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/, не можуть бути покладені в основу рішення суду як підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором №б/н від 09 березня 2012 року, укладеним між Приватбанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 30 вересня 2018 року, в загальній сумі 13761(тринадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 84 коп., з яких: тіло кредиту - 1194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) грн. 14 коп., нараховані відсотки за користування кредитом - 4538 (чотири тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 16 коп., нарахована пеня - 6898 (шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 02 коп., штраф (фіксована частина) - 500 (п'ятсот) грн. і штраф (процентна складова) - 631 (шістсот тридцять одна) грн. 52 коп.
У розрахунку заборгованості за договором №б/н від 09 березня 2012 року, укладеним між Приватбанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 31 травня 2015 року зазначено, що розмір заборгованості за кредитом становить 1870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. та розмір заборгованості за процентами, в тому числі проценти на поточну заборгованість, 58 (п'ятдесят вісім) грн. 32 коп., що складає разом 3059 (три тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 84 коп. Вказаний розрахунок, складений позивачем, є очевидно арифметично неправильним, адже зазначений розмір загальної заборгованості (3059 грн. 84 коп.) значно перевищує суму заборгованості за кредитом і заборгованості за процентами (1870 грн.+58 грн. 32 коп.).
В іншому розрахунку заборгованості за договором №б/н від 09 березня 2012 року, доданому АТ КБ «Приватбанк» до позовної заяви, зазначено, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором №б/н від 09 березня 2012 року, обчислена позивачем за період часу з 01 червня 2015 року до 30 вересня 2018 року включно, становить: 13761 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 84 коп., в тому числі: тіло кредиту - 1194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) грн. 14 коп., нараховані відсотки - 4538 (чотири тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 16 коп., нарахована пеня - 6898 (шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 02 коп., загальна заборгованість за наданим кредитом - 12630 (дванадцять тисяч шістсот тридцять) грн. 32 коп., заборгованість по судовим штрафам - 1131 (одна тисяча сто тридцять одна) грн. 52 коп. Однак, зміст даного розрахунку містить суперечності, оскільки в ньому вказано, що складова заборгованості за наданим кредитом і заборгованість за наданим кредитом станом на 30 вересня 2018 року становить 11793 (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 37 коп., а прострочені вимоги (накопичувальним підсумком) станом на 30 вересня 2018 року складають 3317 (три тисячі триста сімнадцять) грн. 19 коп.
Окрім цього, між розрахунком заборгованості за договором №б/н від 09 березня 2012 року, укладеним між Приватбанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 31 травня 2015 року і розрахунком заборгованості за договором №б/н від 09 березня 2012 року, укладеним між Приватбанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 30 вересня 2018 року, існують відмінності у розмірі процентної ставки. Так, у розрахунку заборгованості за договором №б/н від 09 березня 2012 року, укладеним між Приватбанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 31 травня 2015 року процентна ставка (поточна заборгованість) і процентна ставка (прострочена заборгованість) становить 30 відсотків, з 01 вересня 2014 року до 31 березня 2015 року - 34,8 відсотків та з 01 квітня 2015 року до 31 травня 2015 року - 43,2 відсотків, а в розрахунку заборгованості за договором №б/н від 09 березня 2012 року, укладеним між Приватбанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 30 вересня 2018 року, зазначено, що процентна ставка складає 3,6 відсотків. Отже, наведені обставини вказують на те, що в цих розрахунках заборгованості за кредитним договором №б/н від 09 березня 2012 року використані різні умови нарахування процентів за користування кредитом.
Отже, вказані обставини в своїй сукупності викликають об'єктивний сумнів у правильності і достовірності наданих позивачем розрахунків заборгованості за договором №б/н від 09 березня 2012 року, укладеним між Приватбанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 31 травня 2015 року і станом на 30 вересня 2018 року.
Надані суду розрахунок заборгованості за договором №б/н від 09 березня 2012 року, укладеним між Приватбанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 31 травня 2015 року і розрахунок заборгованості за договором №б/н від 09 березня 2012 року, укладеним між Приватбанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 30 вересня 2018 року, що складені позивачем, є безпідставними, так як не підтверджуються умовами письмового договору.
Висновок суду про безпідставність позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 ґрунтується на наступних нормах цивільного права.
Частинами 1, 2 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до cт.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст.548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст.551 ЦК України установлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 638 ЦК України установлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з вимогами, передбаченими ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - АТ КБ «Приватбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Надані позивачем правила надання банківських послуг Приватбанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Виходячи із зазначеного, враховуючи, що позивачем не надано належних і допустимих доказів у підтвердження укладення із відповідачем кредитного договору №б/н 09 березня 2012 року та досягнення згоди сторін з усіх істотних умов договору, а також видачі ОСОБА_1 кредитної картки і кредиту за цим кредитним договором та наявності у нього заборгованості за кредитним договором №б/н від 09 березня 2012 року, суд вбачає підстави для відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 13761 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 84 коп.
На підставі викладених обставин, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження - м.Київ, вулиця Грушевського 1-д, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій - 14360570) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 09 березня 2012 року в зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Складення повного рішення суду відкладено на 12 серпня 2019 року.
Головуючий суддя О.І.Горегляд