19 липня 2021 року
м. Київ
справа № 460/2953/19
адміністративне провадження № К/9901/23807/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Макарівської селищної ради
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Копилівської сільської ради про визнання дій неправомірними,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Копилівської сільської ради про стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 17155,80 грн. та компенсації за дні щорічної невикористаної відпустки за період з 20.10.2015 року по 25.06.2019 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з Копилівської сільської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 17155,80 гривень. та компенсацію за дні щорічної невикористаної відпустки за період з 20.10.2015 року по 25.06.2019 року.
Не погодившись із таким судовим рішенням, Макарівська селищна рада оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Макарівської селищної ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 460/2953/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Копилівської сільської ради про визнання дій неправомірними.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, Макарівською селищною радою подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження та рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що рішення суду першої інстанції прийнято 21 листопада 2019 року, повний текст рішення складений 27 листопада 2019 року, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Макарівської селищної ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 460/2953/19; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Макарівської селищної ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 460/2953/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Копилівської сільської ради про визнання дій неправомірними.
Проаналізувавши обставини справи, судом встановлено, що не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Макарівська селищна рада 30 березня 2021 року подала апеляційну скаргу.
Частина 1 статті 295 КАС України передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Згідно із частиною 2 статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Рівненського окружного адміністративного суду прийняте 21 листопада 2019 року, повний текст рішення складений 27 листопада 2019 року Копію вказаного рішення Копилівська сільська рада отримала 02 грудня 2019 року. Разом з тим, як вже зазначалось, апеляційну скаргу Макарівською селищною радою подано 30 березня 2021 року.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Закріплений у статті 6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть перешкоджати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Слід зазначити, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Скаржником зазначено, що Копилівська сільська рада перебуває в стані припинення та станом на дату подання апеляційної скарги ще триває процес передачі документів, що накопичилися в процесі діяльності Копилівської сільської ради, що, в свою чергу, завадило Макарівській селищній раді підготувати та подати до апеляційної інстанції апеляційну скаргу у строки, визначені статтею 295 КАС України.
Крім того, скаржник зазначив, що надмірне навантаження апарату селищної ради, у зв'язку з об'єднанням в одну громаду 49 населених пунктів, неукомплектованість юридичного відділу, незавершення процедури припинення Копилівської сільської ради і призвели до пропуску Макарівською селищною радою строку на апеляційне оскарження.
Посилання Макарівської селищної ради на те, що Копилівська сільська рада перебуває у стані ліквідації та на те, що в період з 31.12.2020 року по 26.01.2021 року Макарівська селищна рада не мала посадових осіб, які могли б підготувати апеляційну скаргу в строк визначений КАС України, суд відхилив, оскільки вказані обставини не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження та окрім цього Копилівська сільська рада не будучи припинена мала можливість оскаржити рішення суду першої інстанції в строки визначені КАС України, з часу коли отримала копію оскаржуваного рішення.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу суб'єкт владних повноважень подав після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідно до імперативних приписів частини 2 статті 299 КАС України, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Посилання заявника касаційної скарги на те, що Макарівська селищна рада не була правонаступником Копилівської сільської ради, оскільки реорганізація почалася лише в грудні 2020 року, а тому з об'єктивних причин не могла звернутись з апеляційною скаргою, є необгрунтованими, оскільки Макарівська селищна рада є правонаступником прав та обов'язків Копилівської сільської ради. Враховуючи, що в силу частини 2 статті 299 КАС України наслідки у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження наступають незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення тексту повного судового рішення суб'єктом владних повноважень - Копилівською сільською радою (правонаступником якої є Макарівська селищна рада), ураховуючи, що про розгляд справи він був повідомлений та до участі у справі залучений.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (частина 2 статті 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 299, 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Макарівської селищної ради на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Копилівської сільської ради про визнання дій неправомірними.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова