19 липня 2021 року
м. Київ
справа № 460/2580/20
адміністративне провадження № К/9901/23672/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Рівненської обласної державної адміністрації на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації, Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації, Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 24 березня 2020 року №37 дск-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
визнати протиправним та скасувати наказ Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації від 25 березня 2020 року №64-к «Про проведення розрахунку та видачу трудової книжки ОСОБА_1 »;
поновити на посаді начальника Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації;
стягнути з Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на посаді.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 24 березня 2020 року №37 дск-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Визнано протиправним та скасовано наказ Управління від 25 березня 2020 року №64-к «Про проведення розрахунку та видачу трудової книжки ОСОБА_1 »;
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації з 25 березня 2020 року.
Стягнуто з Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 березня 2020 року по 08 лютого 2021 року у сумі 159 195,48 грн.
Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року частково задоволено заяву представника позивача та стягнено на користь ОСОБА_1 солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської обласної державної адміністрації, Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року залишено без змін рішення від 08 лютого 2021 року та додаткове рішення від 26 лютого 2021 року Рівненського окружного адміністративного суду.
25 червня 2021 року зазначена касаційна скарга надіслана засобами поштового зв'язку до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, у позові відмовити.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі відповідач посилається на застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 803/1303/16, від 05 червня 2019 у справі №826/13803/16.
Проте яку саме норму права неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, щодо якої наявні висновки, викладені у постанові Верховного Суду, не зазначено.
У касаційній скарзі скаржник не погоджується із розміром витрат на правову допомогу.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого розміру витрат на правничу допомогу, суди виходили з доказів, що були надані на підтвердження цих сум.
Доводи скаржника зводяться до наведення цитат із судових рішень Верховного Суду та норм законодавства, переоцінки доказів у справі та неповного з'ясування обставин справи судами, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Рівненської обласної державної адміністрації на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації, Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур