19 липня 2021 року
Київ
справа №9901/274/21
адміністративне провадження №П/9901/274/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мороз Л.Л., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Судової влади України про визнання дій та зобов?язання вчинити певні дії,
13 липня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду як суду першої інстанції адміністративний позов до Держави Україна в особі: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Судової влади України у якому просить (далі мовою оригіналу):
- зобов'язати Україну страховий-ядерний фактичний, незворотної дії с/м заробіток визначений законодавством СРСР, державою СРСР за роботу в зоні ЧАЕС згідно Наказу від 26 квітня 1986 року «На виконання спецзавдання уряду - КМ СРСР» вартістю 3652 рублів СРСР = до 5189 доларів США, вільно перевести у спеціальні права запозичення встановлені Міжнародним валютним фондом, за курсом Національного банку України встановленому на день сплати, згідно законодавства України і норм Міжнародного права;
- зобов'язати Україну виключно із фактичного, страхового-ядерного с/м заробітку 1986 року 3652 рублів СРСР = до 5189 доларів США, виключно у % від ступеню втрати працездатності з 04.03.1991 року - дня встановлення страхової ядерної інвалідності, здійснити повний контрольний перерахунок основної, довічної страхової державної пенсії без будь-яких обмежень страхового-ядерного права і страхових казначейських зобов'язань СРСР довічно;
- зобов'язати Україну виключно у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком здійснити призначення, нарахування та виплату додаткової пенсії за ядерну шкоду заподіяну життю і здоров'ю, з дня порушеного права 2000 р. по щомісячно, по щорічно, без будь-яких обмежень права довічно;
- зобов'язати Україну з 1993 року по щорічно виключно в розмірі 100% с/вартості санаторно-курортної путівки по Україні встановленої Профздравницею України, виключно за 24-35 страхових днів, призначити, нарахувати та виплатити не виплачену з вини держави компенсацію за невикористану санаторно-курортну путівку через інвалідність першої групи та тяжкий стан здоров'я, відмову держави від такої виплати. Вартість санаторно-курортної путівки на день сплати за 28 років;
- зобов'язати Україну виключно у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат призначити, нарахувати, перерахувати, виплатити щорічну, довічну одноразову допомогу на оздоровлення з 1993 року не виплачену з вини України, як інваліду «Ч» першої групи з вини держави;
- зобов'язати Україну забезпечити правом на соціальний захист, медичний захист, безоплатні обстеження і лікування згідно страхового права, яке відсутнє в Україні з вини України;
- зобов'язати Україну, яка вчинила: шахрайство, оману, аферу, злочин проти людяності - геноцид в Україні, борг з 04 березня 1991 року, згідно заявленого страхового-ядерного права і страхових казначейських зобов'язань СРСР, який накопився з вини України, відповідно до припису ст. 230 ЦК України. Виплатити у подвійному розмірі, без будь-яких обмежень права;
- зобов'язати Україну на всю суму боргу з вини України з 04 березня 1991 року по щорічно нарахувати 3% річних згідно боргових зобов'язань та на загальну пеню в розмірі 120% від найвищої облікової ставки Національного банку України на день сплати боргу, без будь-яких обмежень страхового ядерного права довічно;
- зобов'язати Україну відновити незворотню, непорушну, особливу спеціальну норму і дію Закону РСРС- України №796-ХІІ від 28.02.1991 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до редакції Закону 1991-2006 років;
- зобов'язати Україну відшкодувати страхову моральну шкоду заподіяну життю і здоров'ю, особистим немайновим благам вартістю 10 000 000 доларів США в строк до 1 місяця;
- зобов'язати Україну оцінити майнову шкоду та інші розходи від 100 000 гривень;
- зобов'язати Україну діяти виключно лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, Суд звертає увагу на таке.
У позовній заяві у графі позивач зазначає своє прізвище, ім'я, по батькові, адресу, серію та номер паспорта, номер телефону та інформацію про відповідачів - Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, позивач зазначає четвертим відповідачем Державу України в особі Судової влади України.
За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 160 Кодексу КАС України) в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В силу частини четвертої статті 22, частини першої статті 266 КАС України Верховний Суд як суду першої інстанції розглядає адміністративні справи щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат, 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Отже позивачу необхідно зазначити відомості щодо четвертого відповідача передбачені пунктом другим частиною п'ятою статті 160, частиною четвертою статті 22, частиною першою статті 266 КАС України.
Також, згідно з пунктами 4 і 5 частини п?ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
З позовної заяви установлено, що ОСОБА_1 переважно заявлені вимоги про встановлення судом певних фактів, зобов'язання вчинити певні дії, а не вимоги про захист його прав, свобод чи інтересів у спірних правовідносинах, із зазначенням належних обґрунтувань щодо можливих порушень таких прав, свобод чи інтересів, що не узгоджується зі змістом позовних вимог і повноваженнями суду, наведеними в частині першій статті 5 і частині четвертій статті 266 КАС України.
Крім того, позивачу слід мати на увазі, що у Верховному Суді, як суді першої інстанції, позовні вимоги до Кабінету Міністрів України можуть бути на розгляді тільки у справі щодо оскарження бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою, тому у позовній заяві необхідно сформулювати зміст позовних вимог окремо до кожного з відповідачів, указати, які їх акти, дії чи бездіяльність є протиправними і навести обґрунтування їх протиправності, а також зазначити, які конкретно дії в межах наданих суду повноважень необхідно вчинити для відновлення порушених прав позивача.
Також необхідно викласти обставини, якими позивач обгрунтовує кожну зі своїх позовних вимог та зазначити докази, що підтверджують кожну із викладених обставин.
Крім того, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою (частина перша статті 21 КАС України).
У частині першій статті 172 КАС України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Крім того, відповідно до підпункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч наведеним нормам, позовна заява не містить відомостей, передбачених підпунктом 11 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про недотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при зверненні з цим позовом, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду нової позовної заяви за кількістю учасників справи із уточненням позивачів та, у разі зазначення відповідачами організацій, зазначити відомості, передбачені пунктом другим частини п'ятої статті 160 КАС України, уточненням змісту позовних вимог і викладом обставин, передбачених статтею 160 КАС України, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України, Суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Судової влади України про визнання дій та зобов?язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду для усунення виявлених недоліків.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі якщо недоліки позовної заяви не буде усунуто в зазначений строк, позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Л.Л. Мороз,
Суддя Верховного Суду