19 липня 2021 року
м. Київ
справа № 120/101/20-а
адміністративне провадження № К/9901/23794/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про перерахунок та виплату коштів по заробітній платі, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
стягнути із Вапнярської селищної ради на користь ОСОБА_1 84984,25 грн - суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в результаті незаконного звільнення за період з 15 червня 2017 року по 28 вересня 2018 року включно;
зобов'язати Вапнярську селищну раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років за період з 01 жовтня 2018 року по 18 листопада 2019 року включно;
зобов'язати Вапнярську селищну раду зробити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації за невикористані дні відпустки з врахуванням надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років) за період з 01 жовтня 2018 року по 18 листопада 2019 року включно;
стягнути з Вапнярської селищної ради на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в сумі 100000,00 грн за незаконне звільнення, відповідно до розпорядження про звільнення № 36 від 12 червня 2017 року та за винесення протиправного розпорядження про оголошення догани, відповідно до розпорядження №72 від 11 травня 2017 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 , які визнанні незаконними відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року в адміністративній справі №802/1408/18-а;
стягнути з Вапнярської селищної ради на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в сумі 80000,00 грн за винесення протиправного розпорядження про оголошення догани відповідно до розпорядження №185 від 10 жовтня 2018 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 , яке скасовано рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року в адміністративній справі №0240/3737/18-а;
зобов'язати Вапнярську селищну раду зробити запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про прийняття ним Присяги посадової особи органу місцевого самоврядування з 21 березня 2017 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Вапнярську селищну раду Томашпільського району Вінницької області виплатити ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 15 червня 2017 року по 28 вересня 2018 року відповідно до довідки про розрахунок середньомісячної заробітної плати № 561 від 01 червня 2020 року Вапнярської селищної ради, з урахуванням виплачених коштів на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року в адміністративній справі № 802/1408/18-а в сумі 25002,25 грн, з подальшим відрахуванням зборів та обов'язкових платежів.
Зобов'язано Вапнярську селищну раду Томашпільського району Вінницької області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці, яка встановлена відповідно до розпорядження №75 від 25 квітня 2017 року "Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників селищної ради" за період з 15 червня 2017 року по 31 грудня 2017 року з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки за вислугу років.
Зобов'язано Вапнярську селищну раду Томашпільського району Вінницької області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму компенсацій за невикористані дні відпустки, а також надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років з урахуванням довідки про розрахунок середньомісячної заробітної плати №561 від 01 червня 2020 року Вапнярської селищної ради Вінницької області за період з 01 жовтня 2018 року по 18 листопада 2019 року включно.
Стягнуто з Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог скасовано, і провадження у цій частині позовних вимог закрито. Роз'яснено позивачу, що вищезазначені позовні вимоги належить розглядати в порядку цивільного судочинства. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.3 червня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Скаржник просить повністю скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог, справу передати для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначено передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, враховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про перерахунок та виплату коштів по заробітній платі, стягнення моральної шкоди - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур