19 липня 2021 року
м. Київ
справа № П/811/4082/14
адміністративне провадження № К/9901/23316/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі №П/811/4082/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Кіровоградської обласної прокуратури про скасування наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора та Кіровоградської обласної прокуратури, в якому просив:
- скасувати наказ Генерального прокурора України від 23.10.2014 № 1459-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області з 24 жовтня 2014 року;
- стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі з урахуванням розрахунку у сумі 3 466 848, 25 грн.
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до позивача заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади».
11 січня 2021 року рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано наказ Генерального прокурора України від 23.10.2014 № 1459-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області з 27 жовтня 2014 року.
Стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2014 року по 11 січня 2021 року у сумі 1087126,26 грн.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді з прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області з 27 жовтня 2014 року та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу в межах сум стягнення за один місяць.
В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Кіровоградська обласна прокуратура подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 29 червня 2021 року.
У касаційній скарзі Кіровоградської обласної прокуратури посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Покликаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні безпідставно застосував норми права, а саме статті 61, 62 Конституції України, статтю 233 КЗпП без урахування висновку Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 800/235/17. Крім того, у тексті касаційної скарги заявник також послався на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №800/186/17.
Перевіряючи доводи заявника щодо неврахування висновків Верховного Суду та аналізуючи зміст зазначених Кіровоградською обласною прокуратурою постанов Верховного Суду, судом касаційної інстанції встановлено, що обставини справ №800/235/17 та №800/186/17 не є подібними до спірних правовідносин. Так, у справах №800/235/17 та №800/186/17 предметом спору були рішення Вищої ради правосуддя, яким суддю визнано таким, що порушує вимоги щодо несумісності посад, через що звільнено з посади судді.
Натомість, зміст оскаржуваних судових рішень у цій справі свідчить про те, предметом спору у цій справі є правомірність наказу про звільнення особи з посади прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області з 24 жовтня 2014 року у зв'язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України. Підставою такого звільнення стало те, що позивач обіймав зазначену посаду у період, що підпадає під дію санкцій, установлених Законом України "Про очищення влади".
Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, та не викладення відповідачем підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відповідач покликаючись на постанови Верховного Суду не обґрунтував, що ці постанови ухвалені у справах за подібними відносинами із цією справою.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі №П/811/4082/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Кіровоградської обласної прокуратури про скасування наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова