19 липня 2021 року справа №200/342/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представника позивача Кравченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року з розгляду заяви Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» про розстрочення виконання судового рішення у справі № 200/342/21-а (головуючий суддя І інстанції - Аляб'єв І.Г.), складену у м. Слов'янськ Донецької області 12 травня 2021 року, за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» про стягнення податкового боргу, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року позов Головного управління ДПС у Донецькій області до Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» про стягнення податкового боргу задоволено: стягнуто кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 1 716 692,87 грн. (а.с. 232-234 т. 1)
Рішення набрало законної сили 05 квітня 2021 року.
19 квітня 2021 року Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» звернулось до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, відповідно до якої просив суд розстрочити виконання рішення про стягнення коштів з рахунків в банківських установах, які обслуговують КП «Сервіскомуненерго» в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 1 716 692,87 грн. на період з 01 травня 2021 року до 28 лютого 2022 року з щомісячною оплатою рівними частинами, з наступними термінами сплати: до 31 травня 2021 року - 171 770,00 грн., до 30 червня 2021 року -171 770,00 грн., до 31 липня 2021 року - 171 770,00 грн., до 31 серпня 2021 року - 171 770,00 грн., до 30 вересня 2021 року - 171 770,00 грн., до 31 жовтня 2021 року - 171 770,00 грн., до 30 листопада 2021 року - 171 770,00 грн., до 31 грудня 2021 року - 171 770,00 грн., до 31 січня 2022 року - 171 770,00 грн., до 28 лютого 2022 року - 170 762,87 грн. (а.с. 239-244 т. 1).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 відмовлено у задоволені вищевказаної заяви (а.с. 35-38 т. 3).
Не погодившись з судовим рішенням, Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року, прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву про розстрочення виконання судового рішення у справі № 200/342/21-а.
В обґрунтування апеляційної скарги заявником зазначено, що існують обставини, внаслідок яких підприємство фінансово неспроможне найближчим часом погасити заборгованість перед бюджетом в повному обсязі, крім цього, пред'явлення всієї суми до стягнення одним платежем призведе до зупинки діяльності підприємства, яке є єдиним виконавцем послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, вивезення твердих побутових відходів, утримання будинків і споруд та прибудинкової території у м. Миколаївка Донецької області.
Тяжкий фінансовий стан підприємства, в першу чергу, зумовлений невідповідністю діючих тарифів на послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення фактичним витратам на їх виробництво.
Крім того, заявник вказує на те, що з моменту заборгованості перед бюджетом, КП «Сервіскомуненерго» вживались інші заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, які на жаль, не дали результатів.
У 2018,2019,2020,2021 роках на законодавчому рівні відсутній механізм погашення податкового боргу за рахунок субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах.
Брак власних коштів, відсутність дотацій та субвенцій призвели до того, що на даний момент підприємство має істотну суму податкового боргу перед бюджетом, заборгованість перед постачальниками товарів, робіт, послуг.
Пред'явлення всієї суми до стягнення одним платежем призведе до заблокування рахунків підприємства, внаслідок чого підприємство не зможе нормально функціонувати та здійснювати господарську діяльність, спрямовану на забезпечення роботи критичної інфрастуктури міста, зокрема забезпечення подачі питної води та водовідведення.
На даний момент ситуація ускладнилась через пандемію коронавірусу (а.с. 41-45 т. 3).
В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення та ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.
Поняття способів захисту прав, свобод та інтересів особи в адміністративному судочинстві охоплюється визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цих прав, свобод та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) містить не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих питань. Оскільки ці підстави є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з положеннями статей 5 та 245 КАС України, які визначають зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві.
Стаття 5 КАС України встановлює предметність адміністративних позовів, з якими, зокрема, суб'єкт владних повноважень може звернутись до суду з позовом.
За правилами частин 1, 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3,4 ст. 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступень вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Зі змісту наведеної норми встановлено, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.
Разом із цим, розстрочка/відстрочка, в розумінні зазначеної норми закону, є відкладення чи перенесення, виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочки/розстрочки можуть бути конкретні існуючи обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або встановленим судом способом.
У будь-якому випадку відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку пов'язується з об'єктивними, непереборними, іншими словами, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Вказані обставини можуть мати як суб'єктивний так і об'єктивний характер, але обов'язковою умовою є ускладнення виконання рішення суду або фактичне унеможливлення його виконання.
До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. .
У постанові від 06 грудня 2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, постанові від 30 січня 2020 року у справі № 819/150/17, Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Як встановлено в судом першої та апеляційної інстанції, заявник просить розстрочити виконання рішення суду на десять місяців з причин скрутного фінансового становища, доказом останнього суду надано наступні докази: баланс (звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2020 року, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2020 рік (а.с. 246-249 т.1).
Надані заявником докази свідчать про наявність фінансових проблем та складнощів у веденні господарської діяльності заявника та фактично є форс мажорні обставини для своєчасного погашення заборгованості (карантин).
Суд апеляційної інстанції вважає, що в контексті обставин цієї справи слід взяти до уваги, що відповідач частково не заперечував проти задоволення позовних вимог щодо стягненню боргу, рішення суду першої не оскаржував, натомість відповідач фактично визнаючи борг, намагається створити умови для добровільного виконання боржником, з урахуванням його реального майнового стану.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, у даному випадку цей баланс зберігається, оскільки рішення розстрочення буде діяти лише на протязі 10 місяців.
Отже, з метою недопущення погіршення економічного становища боржника та можливості погашення заборгованості , суд апеляційної інстанції вважає, що існують підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки обставини, які привели до виникнення боргу виникли не з вини боржника.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи заявника на користь надання розстрочення виконання рішення суду на строк 10 місяців достатньо аргументовані, а реальні дії заявника щодо погашення боргів (на виконання інших рішень суду) та виконання умов розстрочки сплати боргів є підтвердженням намірів відповідача щодо погашення боргу у визначенні строки.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі № 200/342/21-а - скасувати.
Заяву Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» про розстрочення виконання судового рішення у справі № 200/342/21-а задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/342/21-а від 03 березня 2021 року, здійснюючи стягнення коштів з рахунків в банківських установах з Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» суми 1 716 692,87 грн. шляхом перерахувань її протягом 10 календарних місяців наступним чином: протягом травня 2021 року - січня 2022 року - по 171 770,00 грн., щомісячно, протягом лютого 2022 року - 170 762,87 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції у справі набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 19 липня 2021 року.
Судді А.В. Гайдар
Т.Г. Гаврищук
І.Д. Компанієць