Справа № 420/4660/21
19 липня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які оформлені листом від 22.03.2021 р., по зменшенню ОСОБА_1 пенсійних виплат з 90% до 60% від розміру заробітної плати, обмеженні їх десятьма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність; а також дії по включенню до реєстру судових рішень суму доплати 112 885,24 грн. за період з 13.12.2019 по 31.03.2021;
зобов'язати Відповідача, з врахуванням раніше проведених виплат, здійснити з 13.12.2019 донарахування(перерахунок) і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням постанови Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2016 у справі № 520/6958/16-а, якою Позивачу призначено пенсію у розмірі 90 % від заробітної плати без обмеження максимального розміру.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з листопада 2015 р. їй нараховувалась та виплачувалась пенсія у розмірі 90 % від суми місячного заробітку прокурора прокуратури. Ці обставини встановлені судовим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2016 року справі № 520/6958/16-а. Після відмови відповідача здійснити перерахунок пенсії у 2020 році, позивач звернулась до суду, яким у справі №420/5672/20 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951060856876 від 11.03.2020 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 . Відповідача зобов'язано здійснити мені перерахунок та виплату пенсії з 13 грудня 2019 року, на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 р за №525 з урахуванням раніше проведених виплат. Проте відповідачем здійснено перерахунок пенсії при якому замість 90% визначено 60% та обмежено максимальний розмір пенсії 10 прожитковими мінімумами.
Як стверджує позивач, обмеження відповідачем пенсії максимальним розміром є протиправним, не відповідає нормам Конституцій України та порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення..
Ухвалою суду від 30.03.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
26.04.2021 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що перерахунок пенсії позивача проведено Головним управлінням з 13.12.2019 року відповідно до порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014.
З листопада 2015 р. позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія у розмірі 90 % від суми місячного заробітку прокурора прокуратури. Вказаний розмір підтверджується судовим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2016 року справі №520/6958/16-а.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 по справі №420/5672/20 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління про визнанням протиправним та скасування рішення №951060856876 від 11.03.2020 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплату з 13.12.2018. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951060856876 від 11.03.2020 про відмову у перерахунку пенсії позивачу за вислугою років. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу перерахунок та виплату з 13.12.2018 виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 за №525, без обмеження максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №420/5672/20 апеляційну скаргу Головного управління на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 - скасовано, у справі прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951060856876 від 11.03.2020 про відмову у перерахунку пенсії позивачу за вислугою років. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу перерахунок та виплату з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 за №525 з урахуванням раніше проведених виплат.
На виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №420/5672/20 згідно з довідкою про заробітну плату (грошового забезпечення) від 04.03.2020 №525, виданої прокуратурою Одеської області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача виходячи з розрахунку 60% від середньомісячного заробітку 29432,66грн. Позивачу призначена пенсія в розмірі 17659,60грн.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області віднесену суму доплат 112 885,24 грн до реєстру судових рішень.
Позивач вважає зазначені дії протиправними та звернувся до суду.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку (далі - Закону № 1789-XII) .
Згідно з ч. 12 ст. 50-1 Закону № 1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону №1789-XII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року №1166-VII зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 70 відсотків місячного заробітку.
14.10.2014 року прийнято Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), який набрав чинності 15.07.2015 року та на цій підставі втратила чинність частина 18 статті 50-1 Закону №1789-XII.
Так, статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII визначено право прокурора на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення відповідної вислуги років.
За правилами ч. 2 ст. 86 Закону №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
За приписами ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII (в редакції, яка діяла до 25.04.2015 року) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
З 25.04.2015 року частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, в редакції Закону України від 28.12.2014 року №76-VIII, зазначала змін, відповідно до яких. умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 змінило законодавче регулювання для правовідносин, що мають місце з дати його ухвалення.
З урахуванням зазначеного, саме з 13.12.2019 року у позивача виникло право на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, а також у зв'язку із призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових заробітної плати як при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії від 05.03.2020року частина 2 статті 86 Закону №1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Судом встановлено, що перерахунком пенсії з 13.12.2019 року позивачу зменшено основний відсотковий розмір пенсії з 90% до 60% від заробітку та зазначено, що з 13.12.2019 - 16 380,00 грн. замість 26 489,39 грн.; з 01.07.2020 - 17 120,00 грн замість 26 489,39 грн.; з 01.12.2020 - 17 659,60 грн. замість 26 489,39 грн.
Тобто, максимальний відсоток розрахунку пенсії за вислугу років, відповідачем обчислений відповідно до частини 2 статті 86 Закону №1697-VII, згідно якої він не повинен перевищувати 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури.
Однак, суд зазначає, що вказана норма введена Законом №1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 року, тобто після призначення пенсії позивачу. На момент призначення пенсії позивачу (25.09.2012 року) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до частини 2 статті 50-1 Закону №1789-XII, не повинен був перевищувати 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, і саме з урахуванням даного максимального розміру, позивачу призначена пенсія за вислугу років.
Тобто, внаслідок внесення змін до статті 50-1 Закону №1789-XII, а також набрання чинності Законом №1697-VII рівень фінансового забезпечення пенсіонерів, яким призначена пенсія відповідно до Закону №1789-XII, в частині визначення максимального відсотку розрахунку пенсії за вислугу років, погіршився.
Разом з цим, стаття 86 Закону №1697-VII врегульовує порядок призначення пенсій, а не її перерахунок. Призначення та перерахунок пенсії не є тотожними, є різними за змістом та механізмом їх проведення.
Враховуючи соціальну спрямованість держави, базові гарантії позивача при призначенні пенсії не можуть бути звужені в подальшому, при здійсненні перерахунку пенсії. Зазначене твердження, обґрунтоване положеннями статті 22 Конституції України відповідно до якої, закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані та при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як і під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто, комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Крім того, слід зазначити, що застосований відповідачем підхід до перерахунку пенсії позивачу, суперечить такому обов'язковому елементу верховенства права, як юридична визначеність, оскільки відповідачем, при здійсненні перерахунку пенсії змінено базові гарантії позивача у вигляді максимального розміру пенсії, обчисленого відповідно до частини 2 статті 86 Закону №1697-VII, шляхом зменшення процентної ставки з 90 % до 60 % відповідних сум заробітної плати.
Таким чином, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір місячної заробітної плати, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії позивача у відсотках, а саме з 90% на 60% є протиправними, а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає таке.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI до статті 50-1 Закону від 05.11.1991 року № 1789-XII внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з положеннями статті 2 Закону №3668-VI, що набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", Про прокуратуру", Про статус народного депутата України", Про Національний банк України", Про Кабінет Міністрів України", Про дипломатичну службу", Про службу в органах місцевого самоврядування", Про судову експертизу", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Про наукову і науково-технічну діяльність", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Про пенсійне забезпечення", Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, пунктом другим Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 року передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
В подальшому, 15.07.2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII.
Крім того, у відповідності до норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про проведення перерахунку пенсії, внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на даний час є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами, отже, законних підстав для виплати пенсії в більшому, ніж обмежено, розмірі немає.
Окрім того, суд зазначає, що норма частини 1 статі 2 Закону № 3668-VI підлягає застосуванню до категорій пенсіонерів, яким пенсія призначена, зокрема відповідно до Закону № 1789.
Зазначені висновки узгоджуються з позицією колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суди, викладеною у постанові від 11.11.2020 року у справі №759/9981/16-а.
Щодо обмеження максимального розміру пенсії.
Законом України від 02.03.2015 №213-VІІ внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Однак, вказана норма набрала чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Відповідно до абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII положення цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Таким чином, запроваджені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" № 911-VIII від 24 грудня 2015 року обмеження щодо виплати максимального розміру пенсії у зв'язку із викладенням частини 15 статі 86 Закону 1697-VII в новій редакції, застосовуються до тих пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що запроваджені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 року та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" №911-VIII від 24.12.2015 року обмеження щодо виплати пенсії максимальним розміром не застосовуються до пенсій, що призначені до набрання вказаними Законами чинності.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів №11 та №14 (04 листопада 1950 року), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заяви №68385/10 та №71378/10) від 26 червня 2014 року Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.
Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. TheUnitedKingdom №44277/98).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011).
Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що непроведення перерахунку пенсії позивачу на підставі та у порядку, визначеному у Законі, чинному на момент призначення йому пенсії, є втручанням у його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частинні здійснення перерахунку пенсії позивача без обмеження її максимального розміру також підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням встановлених судом обставин, для належного захисту прав позивача позовні вимоги за даним позовом підлягають задоволенню шляхом
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які оформлені листом від 22.03.2021 р., по зменшенню ОСОБА_1 пенсійних виплат з 90% до 60% від розміру заробітної плати, обмеженні їх десятьма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність та зобов'язання Відповідача, з врахуванням раніше проведених виплат, здійснити з 13.12.2019 донарахування(перерахунок) і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням постанови Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2016 у справі № 520/6958/16-а, якою Позивачу призначено пенсію у розмірі 90 % від заробітної плати без обмеження максимального розміру.
При розгляді даної справи суд враховує також висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі №560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20), про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019.
Щодо позовної вимоги щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по включенню до реєстру судових рішень суму доплати 112 885,24 грн. за період з 13.12.2019 по 31.03.2021, суд зазначає наступне.
Нарахована позивачу сума різниці пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема ГУ ПФУ в Одеській області, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно із підпунктами 4-5 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.
Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
За наведений обставин вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 242 КАС країни рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню в повній мірі.
Дана справа вирішується судом у перший робочий день після виходу з відпустки.
Керуючись ст.ст.139,241-246,263 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які оформлені листом від 22.03.2021 р., по зменшенню ОСОБА_1 пенсійних виплат з 90% до 60% від розміру заробітної плати, обмеженні їх десятьма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385), з врахуванням раніше проведених виплат, здійснити з 13.12.2019 донарахування(перерахунок) і виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років з урахуванням постанови Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2016 у справі № 520/6958/16-а, якою ОСОБА_1 призначено пенсію у розмірі 90 % від заробітної плати без обмеження максимального розміру.
В решті позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко