Справа № 420/5131/21
19 липня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (вул..Соборна,1-А, смт Великодолинське, Одеська область, 67832) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
З позовом до суду звернувся позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Великодолинської селищної ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2020р. про надання дозволу її сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області;
зобов'язати Великодолинську селищну раду на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 від 10.12.2020р. та надати її сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області;
судові витрати, в тому числі сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу по даній справі стягнути з відповідача на користь позивача;
зобов'язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду по даній справі у строки встановлені судом в порядку ст. 382 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.12.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Великодолинської селищної об'єднаної територіальної громади Одеського району Одеської області з окремим клопотанням про надання дозволу її сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу. Відповідно до трекінгу на сайті укрпошти, клопотання відповідач одержав 15.12.2020 року (трек номер: 6505905413500). Листом Великодолинської селищної ради від 21.01.2021 року було надано відповідь на запит про доступ до публічної інформації про те, що позивач прохає надати відомості стосовно земельної ділянки, виділеної на доданих графічних матеріалах з Публічної кадастрової карти України, однак, зазначаємо про те, що окреслена земельна ділянка не є земельною ділянкою в розумінні земельного законодавства України, а відтак, відомості про неї не відображені та незадокументовані на будь-яких носіях. 18.01.2021 року позивачем було направлено запит про доступ до публічної інформації стосовно результатів розгляду клопотання позивача, позивач просив надати копію рішення за результатами розгляду клопотання, копію самого клопотання та викопіювання, що додавалось до нього. Листом Великодолинської селищної ради від 27.01.2021 року було повідомлено позивачу, що «у зв'язку з незавершеною реорганізацією Молодіжнеиської сільської ради Овідіопольського району Одеської області розгляд клопотання наразі не може мати місце. Щодо надання копії рішення за результатами розгляду клопотання зазначаємо, то Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області не приймала жодного рішення у відповідності до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому не володіє запитуваним документом. Щодо надання копії клопотання та викопіювання зазначаємо, що клопотання на даний час перебуває на розгляді постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури та благоустрою Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, а отже надання його копії буде можливим після повернення документів від профільної комісії». Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Великодолинської селищної ради (що діє в особі Великодолинської ОТГ) щодо розгляду його заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку з чим звертається із даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 06.04.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
01.06.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області вважає позов таким, що не належить до задоволення. Представник відповідача зазначає, що станом на час звернення позивача з клопотанням та надання відповіді від 27.01.2021 року, процес реорганізації Молодіжненської сільської ради тільки було розпочато та Великодолинська селищна рада достеменно не володіла інформацією стосовно окресленої заявником земельної ділянки.
02.06.2021р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримує правову позицію викладену в позові, та наполягає на його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
10.12.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Великодолинської селищної об'єднаної територіальної громади Одеського району Одеської області з окремим клопотанням про надання дозволу її сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу. Відповідно до трекінгу на сайті укрпошти, клопотання відповідач одержав 15.12.2020 року (трек номер: 6505905413500).
До заяви позивач надав: копію паспорта та ідентифікаційного номеру; копію свідоцтва про народження дитини; графічний матеріал на бажану земельну ділянку із позначенням місця її розташування (викопіювання з ДЗК); викопіювання з Генерального плану села Молодіжне з позначенням бажаної до відведення земельної ділянки; викопіювання плану зонування села Молодіжне з позначенням, що дана земельна ділянка відноситься до зони житлової забудови.
Як зазначає відповідач на вказане клопотання 11.01.2021 року за вих. № 05-1/1-29 на адресу заявника ОСОБА_1 надіслано лист-відповідь в якому зазначено, що бажана заявником земельна ділянка розташована на території с. Молодіжне, що входить до складу Молодіженської сільської ради, яка у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 720-р «Про визначення адміністративних центрiв та затвердження територіальних громад Одеської області» об'єднується з Великодолинською селищною радою шляхом реорганізації, та відповідно визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Одеської області, зокрема і Великодолинськоп, до складу якої входить с. Молодіжне та смт. Великодолинське. Отже, на момент подачі заявником вищевказаного клопотання, процес реорганізації сільської ради тільки було розпочато, та Великодолинська селищна рада достеменно не володіла інформацією стосовно окресленої заявником земельної ділянки.
18.01.2021 року позивачем було направлено запит про доступ до публічної інформації стосовно результатів розгляду клопотання позивача, позивач просив надати копію рішення за результатами розгляду клопотання, копію самого клопотання та викопіювання, що додавалось до нього.
Листом Великодолинської селищної ради від 27.01.2021 року було повідомлено позивачу, що «у зв'язку з незавершеною реорганізацією Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області розгляд клопотання наразі не може мати місце. Щодо надання копії рішення за результатами розгляду клопотання зазначаємо, то Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області не приймала жодного рішення у відповідності до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому не володіє запитуваним документом. Щодо надання копії клопотання та викопіювання зазначаємо, що клопотання на даний час перебуває на розгляді постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури та благоустрою Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, а отже надання його копії буде можливим після повернення документів від профільної комісії».
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з пп. г ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.
З огляду на наведені положення Земельного кодексу України, орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність зобов'язаний розглянути клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення про надання такого дозволу або відмову у наданні у місячний строк.
Відповідно до пп.1, 2, 4, 5, 6, 8, 9 п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:
у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);
після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами (далі - ради, що припиняються), їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною сформованою територіальною громадою (далі - новообрана рада), персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу;
сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;
якщо територія розформованої територіальної громади включена до територій кількох сформованих територіальних громад, кожна з цих громад стає правонаступником належних розформованій територіальній громаді: нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, розташованих на території сформованої територіальної громади; речей, призначених для обслуговування відповідних об'єктів нерухомого майна і пов'язаних з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв'язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг). Належність речей, призначених для обслуговування кожного об'єкта нерухомого майна і пов'язаних з цим майном спільним призначенням, визначається на підставі останньої суцільної інвентаризації; прав засновника (учасника) юридичної особи, заснованої розформованою територіальною громадою (у тому числі в особі відповідної сільської, селищної, міської ради), якщо місцезнаходженням такої юридичної особи є населений пункт, включений до території відповідної сформованої територіальної громади;
майнові зобов'язання, майнові та немайнові права юридичних осіб - органів місцевого самоврядування розформованої територіальної громади, територія якої включена до територій кількох сформованих територіальних громад, розподіляються між правонаступниками таких юридичних осіб відповідно до передавальних актів пропорційно обсягу розподілу майна, майнових прав та залишків бюджетних коштів між сформованими територіальними громадами;
не пізніше завершення другої сесії новообраної ради у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами та розміщених поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом;
юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов'язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою;
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», відповідно до абзацу першого пункту 7-1 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Одеської області, у тому числі Великодолинської територіальної громади до складу якої увійшли Великодолинська та Молодіжненська територіальні громади.
Відповідно п. 1 до рішення ІІІ сесії (позачергова) VIII скликання Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області від 24.12.2020 року № 15-VIII «Про реорганізацію Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області шляхом приєднання до Великодолинської селищної ради», розпочато процедуру реорганізації Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області шляхом приєднання до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області.
Пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.
05.01.2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено рішення щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.
Суд зазначає, що станом на час надання відповіді на клопотання позивача (11.01.2021 року), Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області була правонаступником Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області та відповідно уповноваженим органом щодо розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Доводи відповідача з приводу того, що фактично, станом на час надання відповіді позивачу, до Великодолинської селищної ради не було передано документації щодо бажаної земельної ділянки, суд не приймає до уваги, оскільки станом на 11.01.2021 року відповідач був уповноваженим суб'єктом щодо розгляду клопотання позивача та підстави щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 , на які посилається відповідач, є формальними та такими, що не відповідають вимогам Земельного кодексу України.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов'язання відповідача розглянути по суті клопотання позивача.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Великодолинську селищну раду на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 від 10.12.2020р. та надати її сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області, суд зазначає наступне.
Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі також «Рекомендація R (80)2»), під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.
Згідно з абз.2 ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
У постанові від 05.09.2018 року у справі № 826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок висвітлено й у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 2340/2921/18 та від 17.10.2019 року у справі № 813/1950/16.
Суд зазначає, що оскільки відповідач взагалі не вирішував по суті клопотання позивача, вимога щодо зобов'язання надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає задоволенню шляхом зобов'язання Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2020р. про надання дозволу її сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно з ч. ч.1,3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, суд визначає розмір суми витрат на правничу допомогу, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача згідно з умовами договору про подання правової допомоги від 15.10.2020 року та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Суд зазначає, що з огляду на акт прийому-передачі юридичних послуг та прибутковий касовий ордер від 31.03.2021 року, позивач сплатив на користь адвоката 22 000,00 грн. При цьому, суд встановив, що до вказаних витрат включено зустріч та усуну консультацію вартістю 1000,00 грн., яка передувала складанню та підготовці клопотання від 10.12.2020 року та запитів від 10.12.2020 року та від 18.01.2021 року, вартість яких склала 4500,00 грн.
Проте, суд зазначає, що вказані витрати на суму 5500,00 грн., не є витратами, пов'язаними з розглядом справи в розумінні КАС України.
Таким чином, з урахуванням того, що суд зробив висновок, що включені позивачем витрати на суму 5500,00 грн., не є витратами, пов'язаними з розглядом справи, загальна сума, заявлених позивачкою до стягнення витрат на правничу допомогу складає 16500, грн.
Разом з тим, на думку, суду зазначена сума є неспівмірною зі складністю справи, яка слухалася за правилами спрощеного позовного провадження, про що сам представник позивачки надав відповідне клопотання та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
На думку суду, співмірним є розмір витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
Проте, враховуючи, що суд зробив висновок про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивачки належить 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Оскільки суд відмовив у задоволенні похідної вимоги, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 908,00 грн. судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Позивач в позовній заяві не навів жодного обґрунтування про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у зв'язку з чим суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.
З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.
Щодо клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд зазначає наступне.
Статтею 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 4 ст. 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Згідно з ч. ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що враховуючи предмет спору, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, відсутність потреби у призначенні експертизи у справі, у допиті свідків, наведені відповідачем доводи щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку із чим, клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження до задоволення не належить.
Дана справа вирішується судом у перший робочий день після виходу судді з відпустки.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Залишити без задоволення заяву представника позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (ідентифікаційний код: 04379410, вул. Соборна, 1, корп.. А, смт. Великодолинське, Одеська обл., 67832) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Великодолинської селищної ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2020р. про надання дозволу її сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області.
Зобов'язати Великодолинську селищну раду Одеського району Одеської області розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2020р. про надання дозволу її сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (ідентифікаційний код: 04379410) на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 3408,00 грн. (три тисячі чотириста вісім гривень).
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко