Справа № 420/6803/21
19 липня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення з 1 січня 2018 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення з 1 січня 2018 року і провести виплати мені недорахованих сум пенсії згідно з законодавством України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому призначена пенсії за вислугу років в розмірі 86% грошового забезпечення. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.01.2018 року здійснило перерахунок пенсії, але зменшивши її основний розмір з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства та грубо порушують його право на пенсійне забезпечення в належному відсотковому розмірі, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 05.05.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача 16.06.2021 року надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що після введення в дію постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” у 2018 році Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії вже в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено ст. 13 Закону № 2262 в редакції на момент здійснення перерахунку. Зазначено, що у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018. Зменшенням максимального розміру пенсії до 70 % грошового забезпечення право Позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії. Так само і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005. Після проведення перерахунку розмір пенсії позивача не зменшився, а, навпаки, збільшився. До того ж, обмеження максимального розміру пенсії свідчить про врахування законодавцем статті 17 Конституції України, згідно з якою забезпечення економічної безпеки є однією з найважливіших функцій держави та справою всього Українського народу.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини.
Позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером та знаходиться на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Основний розмір пенсії позивачу призначений 86% грошового забезпечення (вислуга - 32 років).
Головним управлінням позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року. Однак, при проведенні вказаного перерахунку позивачу зменшено основний розмір пенсії з 86% на 70%, що підтверджується довідкою про перерахунок пенсії.
02.03.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії виходячи з 86% грошового забезпечення.
Листом Головного управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.03.2021 р. відмовлено позивачу у проведення зазначеного перерахунку.
Таким чином, позивач вважає, що такими діями суб'єкт владних повноважень протиправно порушив її конституційне право на соціальний захист, так як при перерахунку його пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 13 Закону було передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80", а цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
При цьому, судом встановлено, що позивачу виплачувалась пенсія у розмірі 86% грошового забезпечення. Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася після призначення позивачу пенсії.
Внесені зміни до статей 13, 43 Закону №2262, щодо розміру пенсії у відсотках та її максимального розміру стосуються виключно порядку призначення пенсії особам у разі реалізації ними права на первинне призначення пенсії за цим Законом, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Якщо на момент призначення пенсії військовослужбовцю зазначені зміни не були внесені до законодавства, що регулює порядок призначення пенсії, то у органів Пенсійного Фонду України відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії даному військовослужбовцю на підставах відмінних від тих, за яких даний військовослужбовець набув права на пенсію на момент її початкового призначення. Отже, при перерахунку пенсій військовослужбовцям має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення такої пенсії.
Отже, для перерахунку пенсії мають застосовуватись норми Закону № 2262 -XII, що визначають її розмір у процентах відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент первинного призначення пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд зазначає, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 року №3668 та від 27.03.2014 року №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 86% розміру грошового забезпечення.
Крім того, внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України у своєму рішенні № 3-рп/2001 від 05.04.2001 року зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Верховний Суд України своїм рішенням по зразковій справі № 820/6514/17, яке набрало законної сили 17.03.2018 року, визнав протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та зобов'язав його здійснити перерахунок та виплату пенсії пенсіонеру органів внутрішніх справ з 01 січня 2016 року. При цьому Верховний Суд України у п.18 зазначеного рішення прямо посилається на норми Закону № 2262-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. А в п. 41 вказує на недопустимість зворотної дії законів у часі.
В рішенні Верховного Суду України від 10.12.2013 року по справі № 21-420а 13 суд прямо визначив правову позицію, згідно якої процедури призначення і перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом проведення. При перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначала розмір пенсії у процентах, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
ЄСПЛ у пункті 50 Рішення по справі “Щокін проти України” (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним і що позбавлення власності можливе тільки “на умовах, передбачених законом”, а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення “законів”.
В пунктах 70,71 рішення ЄСПЛ “Рисовський проти України” від 02.10.2011 року (заява №29979/04) оперує “принципом належного урядування” як багатоаспектним принцип, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов'язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Понад це “на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.”. Водночас згідно з концепцією “принципу належного урядування” “Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються”.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду ““майном” може бути “наявне майно”, або активи, включно з вимогами, стосовно яких заявник здатен довести, що він мав принаймні “правомірне очікування” дієвої реалізації його майнового права” (Маlhous v.Czech Republic (dec.) [GC], по. 33071/96, ЕСНR2000- XII; Dгаоn v. Fгаnсе ІGС], по. 1513/03, ЕСНR 2006-ІХ; Ргеssоs Соmраnіа Navіега S. А. аnd Оthегs v. Веlgium, nо. 17849/91, §§ 29-31, ЕСНR А332).
ЄСПЛ визначає, що внаслідок певного юридичного факту, який уже відбувся, особа набуває майнове право. Однак, невдовзі по тому держава ухвалює акт (нормативний або індивідуальної дії), котрим таке право скасовується із наданням цьому актові ретроспективної дії щодо фактів, які відбулися до його прийняття. При цьому підстави, з яких особа позбавляється раніше набутого права, не пов'язані з її поведінкою. Через те ЄСПЧ визнає порушеним навіть не права, а лише правомірного очікування заявника.
Отже, при перерахунку раніше призначених пенсій не може допускатись звуження змісту та обсягу досягнутих громадянами, в тому числі з числа колишніх військовослужбовців, прав, свобод, соціальних гарантій.
При цьому мають застосовуватися норми, що визначають розмір пенсії у відсотках сум грошового забезпечення, які діяли на момент набутого права на отримання пенсії, а подальші зміни до закону щодо зменшення відсоткового розміру пенсії стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 суд до уваги не бере, оскільки обставини у даній справі та справі, на яку посилається відповідач не є тотожними.
У справі № 240/12017/19 позивач оскаржував відмову пенсійного органу у проведенні перерахунку та виплати йому заборгованості з державної пенсії у розмірі 10 (десяти) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 згідно із статтями 50, 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
У даній же справі позивач оскаржує відмову відповідача в перерахунку його пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, яку уповноважений орган виготовив та направив до ГУ ПФУ не раніше 09.12.2020 року. Суд зауважує, що без вказаної довідки перерахунок пенсії позивача в принципі неможливий. Тому суд вважає, що порушення прав позивача відповідачем на перерахунок пенсії за новою довідкою відбувся з моменту отримання відповідачем довідки та відмови провести на підставі цієї довідки перерахунок пенсії позивача.
Вищенаведене свідчить про те, що правовідносини у даній справі не є подібними правовідносинам у справі № 240/12017/19, а тому висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2021 року, на думку суду, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин між сторонами.
Крім того, суд звертає особливу увагу на приписи ч.3 ст.51 Закону № 2262-XII, згідно якого перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тому перерахунок пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (які зазначені у новій довідці) має бути проведений відповідачем з дати виникнення права на такий перерахунок (з 01.04.2019 року) без обмеження строком.
Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.139,241-246,263 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії -задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення з 1 січня 2018 року;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення з 1 січня 2018 року і провести виплати мені недорахованих сум пенсії згідно з законодавством України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,буд.83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір на загальну суму 908 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко